- 1. О Боже, відплати, Господи; о Боже, відплати, явися в сяйві!
- 2. Встань, судде землі, відплати гордим по заслузі!
- 3. Доки безбожні, Господи, доки безбожні будуть торжествувати?
- 4. Доки будуть базікати, нахабно теревенити і вихвалятись усі, що творять беззаконня?
- 5. Топчуть, о Господи, народ твій, гноблять твою спадщину.
- 6. Удовицю й захожого вбивають, та й сиріт зводять зо світу.
- 7. І кажуть: «Господь не бачить, Бог Якова не примічає.»
- 8. Збагніть, дурні в народі! Безглузді, коли вам розум проясниться?
- 9. Чи ж той, хто насадив вухо, не чує? Хто око створив, - не бачить?
- 10. Той, що повчає народи, не буде карати? Він, що навчає розумну людину?
- 11. Господь знає думки людини, що вони марні
- 12. Щасливий чоловік, Господи, що його перестерігаєш і у твоїм законі навчаєш,
- 13. щоб дати йому спокій за лихої години, поки викопується грішникові яма.
- 14. Господь свого народу не відкине і спадщини своєї не полишить.
- 15. Бо право повернеться до правди і всі щирі серцем стоятимуть за нею.
- 16. Хто встане за мене проти злісних, заступиться за мене проти злочинців?
- 17. Якби Господь та не прийшов мені на допомогу, ще трохи, і моя душа жила б у мовчанні.
- 18. Коли я кажу: «Хитається нога моя», - ласка твоя, о Господи, підтримує мене.
- 19. Коли сила турбот у моїм серці, -твої втіхи розвеселяють мою душу.
- 20. Чи ж може бути в тебе спілка з престолом погибелі, що коїть зло під виглядом закону?
- 21. Вони збираються проти душі праведника, засуджують кров неповинну.
- 22. Але Господь - мій захист, мій Бог - скеля прибіжища мого.
- 23. Він наведе на них їхню безбожність, в їх власній злобі їх погубить, -погубить їх Господь, Бог наш.
1.Приидите, воспоем Господу,
воскликнем [Богу], твердыне спасения нашего;2.предстанем лицу Его со славословием,
в песнях воскликнем Ему,3.ибо Господь есть Бог великий
и Царь великий над всеми богами.4.В Его руке глубины земли,
и вершины гор — Его же;5.Его — море, и Он создал его,
и сушу образовали руки Его.6.Приидите, поклонимся и припадем,
преклоним колени пред лицем Господа, Творца нашего;7.ибо Он есть Бог наш,
и мы — народ паствы Его и овцы руки Его.
О, если бы вы ныне послушали гласа Его:8.«не ожесточите сердца вашего, как в Мериве,
как в день искушения в пустыне,9.где искушали Меня отцы ваши,
испытывали Меня,
и видели дело Мое.10.Сорок лет Я был раздражаем родом сим,
и сказал: это народ, заблуждающийся сердцем;
они не познали путей Моих,11.и потому Я поклялся во гневе Моем,
что они не войдут в покой Мой».
воскликнем [Богу], твердыне спасения нашего;2.предстанем лицу Его со славословием,
в песнях воскликнем Ему,3.ибо Господь есть Бог великий
и Царь великий над всеми богами.4.В Его руке глубины земли,
и вершины гор — Его же;5.Его — море, и Он создал его,
и сушу образовали руки Его.6.Приидите, поклонимся и припадем,
преклоним колени пред лицем Господа, Творца нашего;7.ибо Он есть Бог наш,
и мы — народ паствы Его и овцы руки Его.
О, если бы вы ныне послушали гласа Его:8.«не ожесточите сердца вашего, как в Мериве,
как в день искушения в пустыне,9.где искушали Меня отцы ваши,
испытывали Меня,
и видели дело Мое.10.Сорок лет Я был раздражаем родом сим,
и сказал: это народ, заблуждающийся сердцем;
они не познали путей Моих,11.и потому Я поклялся во гневе Моем,
что они не войдут в покой Мой».
