- 1. Мій сину! коли ти мої слова приймеш | і мої заповіді заховаєш у себе,
- 2. вухом твоїм уважаючи на мудрість, | схиляючи до правди твоє серце,
- 3. о так, коли ти розум зватимеш до себе, | з закликом звернешся до розсудку,
- 4. коли шукатимеш його, як срібла, | коли розшукуватимеш його, як схований скарб,
- 5. тоді ти збагнеш острах Господній, | тоді знайдеш пізнання Бога.
- 6. Господь бо дає мудрість, | і з його уст виходить знання й розсудливість.
- 7. Він для праведних зберігає допомогу; | він щит для тих, що ходять чесно.
- 8. Він стежки правоти пильнує, | він береже дорогу своїх вірних.
- 9. Тоді ти зрозумієш правду й справедливість, | прямодушність і всяку путь добру,
- 10. бо мудрість увійде в твоє серце, | знання буде відрадою душі твоєї.
- 11. Обачність буде сторожити над тобою, | і розум тебе берегтиме,
- 12. щоб від путі лихої тебе врятувати, | від чоловіка з розбещеним язиком,
- 13. від тих, що праві стежки покидають, | щоб темними дорогами ходити;
- 14. від тих, що раді зло чинити | й що кохаються в розбещеності зіпсуття,
- 15. яких стежки криві, | і які дорогами своїми крутять;
- 16. та щоб урятувати тебе від чужої жінки, | від незнаної з облесними словами,
- 17. що друга своїх молодощів занехаяла, | і що Божий союз забула,
- 18. бо її дім доводить до смерти, | її стежки до Тіней.
- 19. Ніхто з тих, що до неї йде, більш це повернеться, | ані не досягне стежки життя.
- 20. Тож ходитимеш дорогою добрих, | держатимешся стежок людей справедливих,
- 21. бо праведні заселять землю | і бездоганні будуть на ній жити;
- 22. лукаві ж будуть стерті з землі, | невірні будуть викорінені з неї.
Ничего нет для сопоставления.
