- 1. Злим людям не завидуй, | ані бажай їх товариства,
- 2. бо серце їх міркує про насильство; | їхні уста говорять лише лихо.
- 3. Дім мудрістю будують | і розумом його скріплюють;
- 4. знанням сповнюються комори; | всяким дорогим і красним майном.
- 5. Мудрий чоловік потужний; | муж знання збільшує силу,
- 6. бо ти розумним міркуванням твою війну вестимеш; | і в багатьох дорадниках - перемога.
- 7. Для дурня мудрість недосяжна, як коралі: | уст своїх при брамі він не відчинить.
- 8. Хто намислив зло чинити, | того назвуть провідником лукавства.
- 9. Дурного думка - гріх; | глузливий - для людей осоружний.
- 10. Як ти в біді піддався, | то мала сила в тебе.
- 11. Рятуй тих, що на смерть тягнені, | і від засуджених на страту не відступай.
- 12. Якщо ти скажеш: “Таж я про це не знав!” | - то хіба той, хто серця важить, не розуміє того, | і той, хто наглядає за тобою, цього не знає? | Хіба він кожному не відплатить за його вчинками?
- 13. Їж мед мій сину, бо то річ добра, | і крижка меду тобі на смак солодка.
- 14. Знай же ж, що мудрість для душі твоєї. | Як ти її знайшов - маєш майбутнє, | і надія твоя не пропаде.
- 15. Не зазіхай на праведника хату | і не пустош місця його спочинку.
- 16. Бо праведний сім раз упаде й знову встане, | а безбожник спіткнеться в нещасті.
- 17. Як упаде твій ворог, не веселися; | як він спіткнеться, не тішся серцем,
- 18. а то Господь побачить і буде йому не довподоби, | і відверне гнів свій від нього.
- 19. Не гнівайся на лиходіїв;| злим не завидуй,
- 20. бо для лихого немає майбуття, | світильник злих погасне.
- 21. Мій сину, Господа й царя страхайся; | з бунтівниками не приставай,
- 22. бо вмить прийде їхня погибель, | і знищення, що йде від обох, хто передбачить?
- 23. Це теж від мудрих: | вважати на особу на суді - не годиться.
- 24. Хто злому каже: “Ти праведний”, | того народ клястиме, люди зненавидять.
- 25. А тим, що судять справедливо, буде добре, | й на них зійде благословення.
- 26. Той в уста цілує, | хто щирим словом відповідає.
- 27. Упорай діла твої зовнішні, | і підготуй своє поле, | а вже потім будуй собі хату!
- 28. Не свідчи на ближнього безпідставно | і не обманюй своїми устами.
- 29. Не кажи: “Як він мені вчинив, так я йому вчиню; | відплачу кожному за його вчинками!”
- 30. Ішов я попри поле ледачого, | ; попри виноградник недоумка;
- 31. дивлюсь - кропивою позаростало, | і будяками зверху вкрилось, | камінна огорожа його розвалилась!
- 32. Поглянув я та й узяв собі до серця, | позирнув і взяв ось таку науку:
- 33. “Ще трохи сну, трохи дрімання; | трохи згорнути руки, щоб спочити, -
- 34. і твої злидні прийдуть наскоком, | нужда твоя - мов чоловік оружний”.
Ничего нет для сопоставления.
