- 1. Фарисеї ж і деякі з книжників, які були прийшли з Єрусалиму, зібрались коло Ісуса.
- 2. І бачивши, що дехто з його учнів їсть хліб нечистими, тобто немитими руками, -
- 3. бо фарисеї й усі юдеї, додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук,
- 4. і не споживають, повернувшися з торгу, поки себе не покроплять, та й багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків, мосяжного посуду, -
- 5. отож питали його книжники та фарисеї: "Чом твої учні не поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?"
- 6. Він же відповів їм: "Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене;
- 7. та вони марно мене почитають, навчаючи наук - наказів людських.
- 8. Заповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського: обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді."
- 9. І сказав їм: "Красненько відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваше передання.
- 10. Мойсей бо наказав: Шануй батька твого й матір твою, і - хто проклинає батька або матір - смерть такому!
- 11. А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері - корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, -
- 12. тим то й не даєте більше змоги зробити щось для батька чи матері.
- 13. Тож ви якраз касуєте слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, - та й чимало іншого такого чините!"
- 14. І прикликавши знову народ, промовляв до нього: "Слухайте мене всі й розумійте!
- 15. Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те осквернює людину.
- 16. Хто має вуха слухати, хай слухає!"
- 17. І коли він увійшов до хати, оподаль від народу, учні його спитали його про притчу.
- 18. А він і каже їм: "То й ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може її осквернити,
- 19. - воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть, виявляючи всі страви чистими."
- 20. Далі казав: "Те, що виходить з людини, - те осквернює людину.
- 21. З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство,
- 22. перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя.
- 23. Уся ця погань виходить із нутра й осквернюе людину."
- 24. І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хтонебудь про те, але не міг скритися.
- 25. Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшись про нього, прийшла й до ніг йому впала.
- 26. Була ж та жінка грекиня, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки.
- 27. Він відповів їй: "Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей та й кинути щенятам.-
- 28. Вона ж озвалась та й каже йому: "Так, Господи, але й щенята їдять під столом крихти по дітях."
- 29. І сказав їй: "За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки."
- 30. Повернулася вона до свого дому і знайшла дитину, що лежала на ліжку, - біс вийшов.
- 31. І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя.
- 32. І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав.
- 33. І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика;
- 34. а глянувши на небо, зідхнув та й каже: "Ефата", тобто: "Відкрийся!"
- 35. І зараз же відкрились його вуха, і розв'язалися зав'язі його язика, і почав він виразно говорити.
- 36. І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували.
- 37. І, зачудовані понад усяку міру, говорили: "Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову - німим."
Ничего нет для сопоставления.
