- 1. Увійшовши в Єрихон, Ісус проходив через (місто).
- 2. А був там чоловік, Закхей на ім'я; він був головою над митарями й був багатий.
- 3. Він бажав бачити Ісуса, хто він такий, але не міг із-за народу, бо був малого зросту.
- 4. Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою.
- 5. Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього: “Закхею, притьмом злізай, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі.”
- 6. І зліз той швидко і прийняв його радо.
- 7. Всі, бачивши те, заходилися нарікати та й казали: “До чоловіка грішника зайшов у гостину.”
- 8. А Закхей устав і до Господа промовив: “Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо.”
- 9. Ісус сказав до нього: “Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама.
- 10. Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.”
- 11. Як люди слухали це, Ісус сказав ще одну притчу, бо він був близько Єрусалиму, і вони думали, що Царство Боже негайно має з'явитись.
- 12. Отож, він мовив: “Один чоловік, знатного роду, пішов у далеку землю прийняти собі царство та й повернутись потім.
- 13. Покликав він десятьох слуг своїх, дав їм десять мін і мовив до них: Промишляйте ними, поки я повернуся.
- 14. Співгромадяни ж його ненавиділи його й вислали слідом за ним посольство, щоб сказати: Не хочемо, щоб отой царював над нами!
- 15. І от, як він, прийнявши царство, назад повернувся, звелів прикликати до себе слуг тих, що їм дав гроші, щоб довідатися, хто що придбав.
- 16. Перший прийшов і каже: Пане, міна твоя придбала інших десять.
- 17. Гаразд, добрий слуго, - сказав пан, - тому, що ти вірний у маленькім, візьми управу над десятьма містами.
- 18. І прийшов другий і каже: Пане, міна твоя, принесла п'ять мін.
- 19. Він сказав і цьому: Ти теж будь над п'ятьма містами.
- 20. Прийшов ще інший й каже: Ось твоя міна, пане, що я тримав заховану в хустинці,
- 21. бо я лякався тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.
- 22. А пан до нього й каже: З уст твоїх я тебе суджу, лукавий слуго! Ти знав, що я чоловік жорстокий, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
- 23. Чому ж тоді не дав ти моїх грошей в обіг? Я, повернувшись, відібрав би їх з відсотками.
- 24. І він сказав тим, що там стояли: Візьміть від нього міну й дайте тому, що має десять мін.
- 25. Пане! -сказали йому, - він має вже десять!
- 26. Кажу вам: Кожному, хто має, дасться, а в того, хто не має, відберуть і те, що має.
- 27. А ворогів моїх, отих, що не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди й убийте на очах у мене.”
- 28. Сказавши це, Ісус пішов попереду, простуючи вгору до Єрусалиму.
- 29. І от, як він наблизився до Витфагії та Витанії, до гори, що зветься Оливною, послав двох із своїх учнів,
- 30. кажучи: “Ідіть у село, що перед вами; ввійшовши в нього, ви знайдете прив'язане ослятко, на якого ніхто з людей ще не сідав ніколи; відв'яжіть його і приведіть.
- 31. Коли ж вас хтось спитає: Навіщо відв'язуєте? - ви скажете: Господь його потребує.”
- 32. Пішовши посланці, знайшли, як він сказав їм.
- 33. Коли вони відв'язували осля, господарі його спитали їх: “Навіщо відв'язуєте осля?”
- 34. Ті відповіли: “Господь його потребує”.
- 35. А привівши його до Ісуса й накинувши на осля свою одежу, посадили Ісуса.
- 36. І як він їхав, простеляли свою одежу по дорозі.
- 37. А як був близько вже до спуску з Оливної гори, вся громада його учнів, радіючи, почала сильним голосом хвалити Бога за всі чуда, що бачили,
- 38. кажучи: “Благословен цар, що йде в ім'я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!”
- 39. Деякі з фарисеїв, що були в юрбі, сказали йому: “Учителю, заборони твоїм учням.”
- 40. Він же відповів: “Кажу вам: Коли оці замовчать, кричатиме каміння.”
- 41. І як наблизився і побачив місто, він над ним заплакав,
- 42. кажучи: “Якби й ти цього дня зрозуміло те, що веде до миру! Але тепер воно закрите перед твоїми очима!
- 43. Бо прийдуть дні на тебе, і вороги твої валом тебе оточать і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусюди;
- 44. вони розчавлять тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не зоставлять у тебе каменя на камені - за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин.”
- 45. Увійшовши в храм, Ісус заходився виганяти продавців,
- 46. кажучи до них: “Написано: Дім мій - дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбишак.”
- 47. І він щодня навчав їх у храмі. Первосвященики ж і книжники, а й старшина народу, шукали його вбити,
- 48. та не знаходили, що б йому зробити, бо ввесь народ, слухаючи його, горнувся до нього.
Ничего нет для сопоставления.
