- 1. Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати Ісусова.
- 2. Отож запрошено на те весілля й Ісуса та його учнів.
- 3. Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: «Вина в них нема.»
- 4. Відрік їй Ісус: «Що мені, жінко, - а й тобі? Таж не прийшла година моя!»
- 5. Але мати його мовила до слуг: «Що лиш скаже вам, - робіть.»
- 6. Було ж там шестеро кам'яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки.
- 7. Сказав їм Ісус: «Наповніть посудини водою.» Вони й виповнили їх по вінця.
- 8. А він їм далі каже: «Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного.» Тож понесли.
- 9. Коли ж покуштував староста воду, що на вино обернулась, - а не знав же, звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, - то закликав староста молодого
- 10. і до нього мовив:; «Всяк чоловік добре вино спершу подає, а гірше, - як уп'ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору.»
- 11. Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим свою об'явив, - тож і учні його увірували в нього.
- 12. По тому ж подався він у Капернаум, він сам і його мати й брати та учні його, і перебули там декілька днів.
- 13. Незабаром була юдейська Пасха, тож Ісус вирушив до Єрусалиму
- 14. і зустрів у храмі тих, що продавали волів, овець і голубів, а й міняйли сиділи теж.
- 15. І зробивши бич із мотуззя, повиганяв усіх із храму, геть із вівцями й волами, гроші міняйлів порозсипав і столи поперекидав.
- 16. Продавцям же голубів сказав: «Заберіть оте звідси, не робіть дому Отця мого торговим домом!»
- 17. Пригадали тоді його учні, що написано було: «Ревність дому твого поїдатиме мене».
- 18. А юдеї озвались і мовили до нього: «Яким знаком доведеш, що таке чиниш?»
- 19. Ісус відрік їм у відповідь: «Зруйнуйте храм цей, а я його за три дні поставлю.»
- 20. Юдеї ж відказали: «Будовано храм цей сорок і шість років, а ти його поставиш за три дні?»
- 21. Та він говорив про храм свого тіла,
- 22. тож коли воскрес із мертвих, то й пригадали його учні, що він оте говорив їм, і увірували Писанню та слову, яке Ісус був вирік.
- 23. А коли був він на свято Пасхи в Єрусалимі, то численні, бачивши його чуда, які він творив, увірували в його ім'я.
- 24. Але не звірявсь їм Ісус, бо знав усіх їх,
- 25. а й потреби не мав, щоб хтось йому свідчив про людину, відав бо сам, що міститься в людині.
Ничего нет для сопоставления.
