- 1. І Авраам був старий, постарівшись днями, і Господь поблагословив Авраама в усьому.
- 2. І сказав Авраам свому рабові, старшому над своїм домом, що володів усім його: Поклади твою руку під моє стегно,
- 3. і заклену тебе Господом Богом неба і Богом землі, щоб не взяв ти моєму синові Ісаакові жінку з ханаанських дочок, з якими я живу між ними,
- 4. але підеш до моєї землі, звідки я походжу, до мого племени і звідти візьмеш жінку моєму синові Ісаакові.
- 5. Сказав же раб до нього, Коли не хоче жінка піти вслід за мною до цієї землі, чи поверну твого сина до землі, звідки ти вийшов звідти?
- 6. Сказав же до нього Авраам: Вважай на себе, не поверни мого сина туди.
- 7. Господь Бог неба і Бог землі, який взяв мене з дому мого батька і з землі, в якій я народився, що сказав мені і поклявся мені кажучи: Цю землю дам Тобі і твому насінню, Він пішле свого ангела перед тобою, і візьмеш жінку моєму синові Ісаакові звідти.
- 8. Якщо ж жінка не забажає піти з тобою до цієї землі, будеш чистим від цієї клятви. Тільки мого сина не поверни туди.
- 9. І поклав раб свою руку під стегно Авраама свого пана і поклявся йому про це слово.
- 10. І взяв раб десять верблюдів з верблюдів свого пана, і з усіх дібр свого пана з собою, і вставши, пішов до Месопотамії до міста Нахора.
- 11. І поставив верблюдів поза містом коло криниці води над вечір, коли виходять ті, що черпають воду.
- 12. І сказав: Господи Боже мого пана Авраама, поведи добре передімною сьогодні і зроби милість з моїм паном Авраамом.
- 13. Ось я став біля криниці води, дочки ж тих, що живуть у місті, виходять зачерпнути води,
- 14. і буде, що дівиця, якій лиш я скажу: Схили мені твоє відро, щоб я пив, скаже мені: Пий і дам пити твоїм верблюдам, доки напються, цю приготовив ти твому рабові Ісаакові, і з цього пізнаю, що ти зробив милосердя моєму панові Авраамові.
- 15. І сталося, раніше ніж скінчив він говорити в умі, і ось виходила Ревекка, що народилася Ватуїлові, синові Мелхи жінки Нахора, брата ж Авраама, що мала відро на раменах.
- 16. Дівиця ж була дуже гарною на вид, була дівицею, муж її не пізнав. Прийшовши ж до джерела, наповнила відро і пішла.
- 17. Підбіг же раб їй на зустріч і сказав: Дай пити мені трохи води з твого відра.
- 18. Вона ж сказала: Пий, пане. І поспішила і зняла відро на свою руку і дала йому пити, доки не напився.
- 19. І сказала: І дам пити твоїм верблюдам, доки всі не напються.
- 20. І поспішилася, і випорожнила відро до корита, і ще побігла до криниці зачерпнути і дала пити всім верблюдам.
- 21. Чоловік же приглядався до неї, і мовчав, щоб пізнати чи добре повів Господь його дорогу чи ні.
- 22. Сталося ж, коли всі верблюди скінчили пити, взяв чоловік золоті кульчики міркою драхми і дві запинки на її руки, десять мір золота вони.
- 23. І запитав її, і сказав: Чия ти дочка? Скажи мені, чи є у твого батька місце для нас завітати?
- 24. І сказала йому: Я є дочкою Ватуїла від Мелхи, якого породила Нахорові.
- 25. І сказала йому: І соломи і паші в нас багато, і місце завітати.
- 26. І задоволений, чоловік поклонився Господеві і сказав:
- 27. Благословенний Господь Бог мого пана Авраама, який не полишив справедливість і правду від мого пана. Господь мене добре повів до хати брата мого пана.
- 28. І побігши, дівчина сповістила в хаті своєї матері за цими словами.
- 29. Ревекка же мала брата, якому імя Лаван. І побіг Лаван до чоловіка надвір до криниці.
- 30. І сталося, коли побачив кульчики і запинки на руках своєї сестри, і коли почув слова своєї сестри Ревекки, що говорила: Так сказав мені чоловік, і прийшов до чоловіка, що стояв коло верблюдів при криниці,
- 31. і сказав йому: Ходи увійди; благословенний Господь, чому став ти надворі? Я ж хату приготовив і місце для верблюдів.
- 32. Увійшов же чоловік до хати і розладував верблюдів. І дав соломи і паші верблюдам, і води його ногам і ногам мужів, що з ним.
- 33. І поклав їм хліби їсти. І сказав: Не їстиму доки не скажу я своїх слів. І сказали: Говори.
- 34. І сказав: Я раб Авраама.
- 35. Господь же дуже поблагословив мого пана, і він прославився. І дав йому овець, і телят, срібло, і золото, і рабів, і рабинь, верблюдів, і ослів.
- 36. І породила Сарра жінка мого пана одного сина моєму панові у його старості, і дав йому все те, що було його.
- 37. І закляв мене мій пан, кажучи: Не візьмеш жінку моєму синові з дочок хананейських, між якими я живу в їхній землі.
- 38. Але тільки підеш до дому мого батька і до мого племени і звідти візьмеш жінку моєму синові.
- 39. Сказав же я моєму панові: Якщо жінка не піде зі мною?
- 40. І сказав мені: Господь, якому угодив я перед ним, Він пішле свого ангела з тобою і добре поведе твою дорогу, і візьмеш жінку моєму синові з мого роду і з дому мого батька.
- 41. Тоді будеш невинний від моєї клятви. Коли бо лиш підеш до мого племени і тобі не дадуть, і будеш невинний від моєї клятви.
- 42. І прийшовши сьогодні до криниці, сказав я: Господи Боже мого пана Авраама, якщо ти добре поведеш мою дорогу, в якій я сьогодні ходжу по ній.
- 43. Ось я став при джерелі води, а міські людські дочки вийдуть зачерпнути води, і буде, що дівчина, якій лиш я скажу: Дай мені пити трохи води з твого відра,
- 44. і скаже мені: І пий ти, і твоїм верблюдам налию, це жінка, яку приготовив Господь своєму слузі Ісаакові, і з цього знатиму, що Ти вчинив милосердя моєму панові Авраамові.
- 45. І сталося, що раніше ніж закінчив я говорити в умі, зразу виходила Ревекка, маючи відро на раменах, і пішла до джерела і зачерпнула. Сказав же я їй: Дай мені пити.
- 46. І поспішившись, зняла відро з себе і сказала: Пий ти, і твоїм верблюдам дам пити. І пив я, і моїм верблюдам дала пити.
- 47. І запитав я її, і сказав: Чия ти дочка? Вона ж сказала: Я дочка Ватуїла сина Нахора, яку породила йому Мелха. І дав я їй кульчики і запинки на її руки.
- 48. І благоволивши, поклонився я Господеві, і поблагословив Господа Бога мого пана Авраама, який добре повів мене в дорозі правди, щоб взяти дочку брата мого пана його синові.
- 49. Якщо, отже, ви чините милосердя і справедливість моєму панові, сповістіть мені, якщо ж ні, сповістіть мені, щоб я повернувся на право або на ліво.
- 50. Відповівши ж, Лаван і Ватуїл сказали: Від Господа вийшов цей наказ, отже, не можемо тобі сказати злого добру.
- 51. Ось Ревекка перед тобою. Взявши, іди, і хай буде жінкою сина твого пана, так як сказав Господь.
- 52. Сталося ж, коли почув раб Авраама ці слова, поклонився Господеві до землі.
- 53. І раб вийнявши срібний і золотий посуд і одяг, дав Ревецці і дав дари її братові і матері.
- 54. І поїли і попили, він і мужі, що були з ним, і поспали. І вставши вранці, сказав: Відішліть мене, щоб пішов я до мого пана.
- 55. Сказали ж її брати і матір: Хай дівчина буде з нами яких десять днів, і після цього відійде.
- 56. Він же сказав до них: Не держіть мене, і Господь добре повів мою дорогу. Пішліть мене, щоб я пішов до мого пана.
- 57. Вони ж сказали: Покличемо дівчину і запитаємо її уста.
- 58. І покликали Ревекку і сказали їй: Чи підеш з цим чоловіком? Вона ж сказала: Піду.
- 59. І відіслали свою сестру Ревекку і її майно, і авраамового раба і тих, що з ним.
- 60. І поблагословили свою сестру Ревекку і сказали її: Ти є нашою сестрою; стань тисячами десятьох тисяч, і хай твоє насіння успадкує міста ворогів.
- 61. Вставши ж Ревекка і її рабині, сіли на верблюдів, і пішли з чоловіком, і взявши раб Ревекку, відійшов.
- 62. Ісаак же ходив крізь пустиню коло криниці видіння. Він же жив у землі на полудні.
- 63. І вийшов Ісаак у долину пройтися над вечір, поглянувши і очима побачив верблюдів, що йшли.
- 64. І поглянувши Ревекка очима, побачила Ісаака і зіскочила з верблюда,
- 65. і сказала рабові: Хто цей чоловік, що ходить на рівнині нам на зустріч? Сказав же раб: Це мій пан. Вона ж, взявши намітку, накрилася.
- 66. І розповів раб Ісаакові всі слова, які зробив.
- 67. Ввійшов же Ісаак до хати своєї матері і взяв Ревекку, і стала йому жінкою, і полюбив її. І потішений був Ісаак по Саррі своїй матері.
Ничего нет для сопоставления.
