Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Буття > Глава 24

Глава 24

1. І Авраам був старий, постарівшись днями, і Господь поблагословив Авраама в усьому.
2. І сказав Авраам свому рабові, старшому над своїм домом, що володів усім його: Поклади твою руку під моє стегно,
3. і заклену тебе Господом Богом неба і Богом землі, щоб не взяв ти моєму синові Ісаакові жінку з ханаанських дочок, з якими я живу між ними,
4. але підеш до моєї землі, звідки я походжу, до мого племени і звідти візьмеш жінку моєму синові Ісаакові.
5. Сказав же раб до нього, Коли не хоче жінка піти вслід за мною до цієї землі, чи поверну твого сина до землі, звідки ти вийшов звідти?
6. Сказав же до нього Авраам: Вважай на себе, не поверни мого сина туди.
7. Господь Бог неба і Бог землі, який взяв мене з дому мого батька і з землі, в якій я народився, що сказав мені і поклявся мені кажучи: Цю землю дам Тобі і твому насінню, Він пішле свого ангела перед тобою, і візьмеш жінку моєму синові Ісаакові звідти.
8. Якщо ж жінка не забажає піти з тобою до цієї землі, будеш чистим від цієї клятви. Тільки мого сина не поверни туди.
9. І поклав раб свою руку під стегно Авраама свого пана і поклявся йому про це слово.
10. І взяв раб десять верблюдів з верблюдів свого пана, і з усіх дібр свого пана з собою, і вставши, пішов до Месопотамії до міста Нахора.
11. І поставив верблюдів поза містом коло криниці води над вечір, коли виходять ті, що черпають воду.
12. І сказав: Господи Боже мого пана Авраама, поведи добре передімною сьогодні і зроби милість з моїм паном Авраамом.
13. Ось я став біля криниці води, дочки ж тих, що живуть у місті, виходять зачерпнути води,
14. і буде, що дівиця, якій лиш я скажу: Схили мені твоє відро, щоб я пив, скаже мені: Пий і дам пити твоїм верблюдам, доки напються, цю приготовив ти твому рабові Ісаакові, і з цього пізнаю, що ти зробив милосердя моєму панові Авраамові.
15. І сталося, раніше ніж скінчив він говорити в умі, і ось виходила Ревекка, що народилася Ватуїлові, синові Мелхи жінки Нахора, брата ж Авраама, що мала відро на раменах.
16. Дівиця ж була дуже гарною на вид, була дівицею, муж її не пізнав. Прийшовши ж до джерела, наповнила відро і пішла.
17. Підбіг же раб їй на зустріч і сказав: Дай пити мені трохи води з твого відра.
18. Вона ж сказала: Пий, пане. І поспішила і зняла відро на свою руку і дала йому пити, доки не напився.
19. І сказала: І дам пити твоїм верблюдам, доки всі не напються.
20. І поспішилася, і випорожнила відро до корита, і ще побігла до криниці зачерпнути і дала пити всім верблюдам.
21. Чоловік же приглядався до неї, і мовчав, щоб пізнати чи добре повів Господь його дорогу чи ні.
22. Сталося ж, коли всі верблюди скінчили пити, взяв чоловік золоті кульчики міркою драхми і дві запинки на її руки, десять мір золота вони.
23. І запитав її, і сказав: Чия ти дочка? Скажи мені, чи є у твого батька місце для нас завітати?
24. І сказала йому: Я є дочкою Ватуїла від Мелхи, якого породила Нахорові.
25. І сказала йому: І соломи і паші в нас багато, і місце завітати.
26. І задоволений, чоловік поклонився Господеві і сказав:
27. Благословенний Господь Бог мого пана Авраама, який не полишив справедливість і правду від мого пана. Господь мене добре повів до хати брата мого пана.
28. І побігши, дівчина сповістила в хаті своєї матері за цими словами.
29. Ревекка же мала брата, якому імя Лаван. І побіг Лаван до чоловіка надвір до криниці.
30. І сталося, коли побачив кульчики і запинки на руках своєї сестри, і коли почув слова своєї сестри Ревекки, що говорила: Так сказав мені чоловік, і прийшов до чоловіка, що стояв коло верблюдів при криниці,
31. і сказав йому: Ходи увійди; благословенний Господь, чому став ти надворі? Я ж хату приготовив і місце для верблюдів.
32. Увійшов же чоловік до хати і розладував верблюдів. І дав соломи і паші верблюдам, і води його ногам і ногам мужів, що з ним.
33. І поклав їм хліби їсти. І сказав: Не їстиму доки не скажу я своїх слів. І сказали: Говори.
34. І сказав: Я раб Авраама.
35. Господь же дуже поблагословив мого пана, і він прославився. І дав йому овець, і телят, срібло, і золото, і рабів, і рабинь, верблюдів, і ослів.
36. І породила Сарра жінка мого пана одного сина моєму панові у його старості, і дав йому все те, що було його.
37. І закляв мене мій пан, кажучи: Не візьмеш жінку моєму синові з дочок хананейських, між якими я живу в їхній землі.
38. Але тільки підеш до дому мого батька і до мого племени і звідти візьмеш жінку моєму синові.
39. Сказав же я моєму панові: Якщо жінка не піде зі мною?
40. І сказав мені: Господь, якому угодив я перед ним, Він пішле свого ангела з тобою і добре поведе твою дорогу, і візьмеш жінку моєму синові з мого роду і з дому мого батька.
41. Тоді будеш невинний від моєї клятви. Коли бо лиш підеш до мого племени і тобі не дадуть, і будеш невинний від моєї клятви.
42. І прийшовши сьогодні до криниці, сказав я: Господи Боже мого пана Авраама, якщо ти добре поведеш мою дорогу, в якій я сьогодні ходжу по ній.
43. Ось я став при джерелі води, а міські людські дочки вийдуть зачерпнути води, і буде, що дівчина, якій лиш я скажу: Дай мені пити трохи води з твого відра,
44. і скаже мені: І пий ти, і твоїм верблюдам налию, це жінка, яку приготовив Господь своєму слузі Ісаакові, і з цього знатиму, що Ти вчинив милосердя моєму панові Авраамові.
45. І сталося, що раніше ніж закінчив я говорити в умі, зразу виходила Ревекка, маючи відро на раменах, і пішла до джерела і зачерпнула. Сказав же я їй: Дай мені пити.
46. І поспішившись, зняла відро з себе і сказала: Пий ти, і твоїм верблюдам дам пити. І пив я, і моїм верблюдам дала пити.
47. І запитав я її, і сказав: Чия ти дочка? Вона ж сказала: Я дочка Ватуїла сина Нахора, яку породила йому Мелха. І дав я їй кульчики і запинки на її руки.
48. І благоволивши, поклонився я Господеві, і поблагословив Господа Бога мого пана Авраама, який добре повів мене в дорозі правди, щоб взяти дочку брата мого пана його синові.
49. Якщо, отже, ви чините милосердя і справедливість моєму панові, сповістіть мені, якщо ж ні, сповістіть мені, щоб я повернувся на право або на ліво.
50. Відповівши ж, Лаван і Ватуїл сказали: Від Господа вийшов цей наказ, отже, не можемо тобі сказати злого добру.
51. Ось Ревекка перед тобою. Взявши, іди, і хай буде жінкою сина твого пана, так як сказав Господь.
52. Сталося ж, коли почув раб Авраама ці слова, поклонився Господеві до землі.
53. І раб вийнявши срібний і золотий посуд і одяг, дав Ревецці і дав дари її братові і матері.
54. І поїли і попили, він і мужі, що були з ним, і поспали. І вставши вранці, сказав: Відішліть мене, щоб пішов я до мого пана.
55. Сказали ж її брати і матір: Хай дівчина буде з нами яких десять днів, і після цього відійде.
56. Він же сказав до них: Не держіть мене, і Господь добре повів мою дорогу. Пішліть мене, щоб я пішов до мого пана.
57. Вони ж сказали: Покличемо дівчину і запитаємо її уста.
58. І покликали Ревекку і сказали їй: Чи підеш з цим чоловіком? Вона ж сказала: Піду.
59. І відіслали свою сестру Ревекку і її майно, і авраамового раба і тих, що з ним.
60. І поблагословили свою сестру Ревекку і сказали її: Ти є нашою сестрою; стань тисячами десятьох тисяч, і хай твоє насіння успадкує міста ворогів.
61. Вставши ж Ревекка і її рабині, сіли на верблюдів, і пішли з чоловіком, і взявши раб Ревекку, відійшов.
62. Ісаак же ходив крізь пустиню коло криниці видіння. Він же жив у землі на полудні.
63. І вийшов Ісаак у долину пройтися над вечір, поглянувши і очима побачив верблюдів, що йшли.
64. І поглянувши Ревекка очима, побачила Ісаака і зіскочила з верблюда,
65. і сказала рабові: Хто цей чоловік, що ходить на рівнині нам на зустріч? Сказав же раб: Це мій пан. Вона ж, взявши намітку, накрилася.
66. І розповів раб Ісаакові всі слова, які зробив.
67. Ввійшов же Ісаак до хати своєї матері і взяв Ревекку, і стала йому жінкою, і полюбив її. І потішений був Ісаак по Саррі своїй матері.