- 1. І встав Давид звідти і сів в щілинах Енґадди.
- 2. І сталося як повернувся Саул від чужинців, і сповістили йому, кажучи: що Давид в пустині Енґадді.
- 3. І він взяв з собою три тисячі вибраних мужів з усього Ізраїля і пішов шукати Давида і його мужів перед лицем Садеїма.
- 4. І прийшов до стад отар, що при дорозі, і там була печера, і Саул ввійшов полегшитися. І Давид і його мужі сиділи всередині печері.
- 5. І мужі Давида сказали до нього: Ось це день, про який сказав до тебе Господь, що видасть твого ворога в твої руки і вчиниш йому як добре в твоїх очах. І встав Давид і потайки відрізав часть подвійного одягу Саула.
- 6. І було після цього і побивав Давид своє серце, бо відрізав часть його подвійної одежі,
- 7. і сказав Давид до своїх мужів: Не так мені у Господі, щоб я вчинив це слово моєму панові - помазанникові Господа, щоб підняти на нього мою руку, бо цей є Господним помазанником.
- 8. І вгамував Давид своїх мужів словами, і не дав їм, вставши, убити Саула. І встав Саул і зійшов по дорозі.
- 9. І встав Давид в слід за ним з печері, і закричав Давид в слід за Саулом, кажучи: Пане, царю: і поглянув Саул взад за собою, і схилився Давид до землі на своє лице і поклонився йому.
- 10. І сказав Давид до Саула: Навіщо слухаєш слово народу, що говорить: Ось Давид шукає твою душу?
- 11. Ось в цьому дні твої очі побачили, що Господь сьогодні видав тебе в мої руки в печері, і я не забажав тебе убити і я помилував тебе і сказав: Не піднесу моєї руки проти мого пана, бо цей є господним помазанником.
- 12. І ось в моїй руці часть твоєї подвійної одежі. Я відрізав часть і тебе не убив. І знай і гляди сьогодні, що немає злоби в моїй руці, ані безчестя і бунту, і я не згрішив проти тебе. І ти вяжеш мою душу, щоб її взяти.
- 13. Хай судить Господь між мною і тобою, і хай Господь розсудить між мною і тобою. І моя рука не буде на тобі,
- 14. так як говорить стародавня притча: Від беззаконників вийде переступ. І моя рука не буде на тобі.
- 15. І тепер царю Ізраїля за ким ти ходиш, за ким ти женешся? За здохлим псом і за одною блохою?
- 16. Хай Господь буде суддею і розсудить між мною і між тобою. Хай бачить Господь і судить мій суд і відсудить мені з твоєї руки.
- 17. І сталося як Давид, говорячи до Саула, закінчив ці слова, і сказав Саул: Чи це твій голос сину Давиде? І Саул підняв свій голос і заплакав.
- 18. І сказав Саул до Давида: Ти справедливіший від мене, бо ти віддав мені добром, я ж тобі віддав злом.
- 19. І ти сповістив мені сьогодні те добро, що ти мені вчинив, як мене Господь замкнув сьогодні в твої руки і ти мене не забив.
- 20. І коли б хто знайшов свого ворога в біді і відішле його доброю дорогою, і Господь віддасть йому добро, так як сьогодні ти вчинив.
- 21. І тепер ось я знаю, що царювати царюватимеш і в твоїх руках буде царство Ізраїля.
- 22. І тепер покленися мені Господом, що не вигубиш мого насіння по мені, і не вигубиш моє імя з дому мого батька.
- 23. І поклявся Давид Саулові. І Саул відійшов до свого місця, і Давид і його мужі пішли до тісноти Мессари.
Ничего нет для сопоставления.
