- 1. І з пустині приходять до Саула на гору Зіфеї, кажучи: Ось Давид криється з нами в горі Ехела, що напроти лиця Єссемуна.
- 2. І встав Саул і зійшов до пустині Зіф і з ним три тисячі вибраних мужів з Ізраїля, щоб шукати Давида в пустині Зіф.
- 3. І вийшов Саул на гору Ехела напроти лиця Єссемуна при дорозі, і Давид сів в пустині. І побачив Давид що Саул прийшов за ним до пустині,
- 4. і Давид післав розвідників і пізнав, що Саул приходить підготовлений з Кеїли.
- 5. І встав Давид потайки і приходить до місця, де там спав Саул, і там Авеннир син Нира його полководець, і Саул спав у колісниці, і нарід засів довкруги нього.
- 6. І відповів Давид і сказав до Ахімелеха Хеттея і до Авесси сина Саруї брата Йоава, кажучи: Хто піде зі мною до Саула до табору? І сказав Авесса: Я ввійду з тобою.
- 7. І входить Давид і Авесса до народу вночі, і ось Саул спить сном в колесниці, і спис запханий в землю при його голові, і Авеннир і його нарід спить довкруги нього.
- 8. І сказав Авесса до Давида: Замкнув Господь сьогодні твого ворога до твоїх рук, і тепер його пробю раз списом в землю і йому не повторю.
- 9. І сказав Давид до Авесса: Не упокориш його, бо хто підніме свою руку на господнього помазанника і очиститься?
- 10. І сказав Давид: Хай живе Господь, якщо Господь не побє його, або не прийде його день і він помре, або не піде на війну і додасться (до роду, не вчиню).
- 11. Зовсім не мені перед Господом піднести мою руку на господнього помазанника. І тепер візьми ж спис з перед його голови і посуд на воду, і підім до себе.
- 12. І взяв Давид спис і посуд на воду з перед його лиця, і вони пішли до себе. І не було того, хто знає, і не було того, хто бачить, і не було того, хто встав, всі спали, бо на них впав господний сон.
- 13. І перейшов Давид на другий бік і став здалека на версі гори, і між ними (була) велика дорога.
- 14. І закликав Давид до народу і сказав до Авеннира, мовлячи: Чи не відповіси, Авеннире. І відповів Авеннир і сказав: Хто ти, що мене кличеш.
- 15. І сказав Давид до Авеннира: Чи ти не муж і хто такий як ти в Ізраїлі? І навіщо не стережеш твого пана царя, бо ввійшов один з народу, щоб убити твого пана царя.
- 16. І не добре це слово, яке ти вчинив. Хай живе Господь, бо сини смерти ви, що стережете вашого пана царя, господнього помазанника. І тепер гляди. Де є спис царя і посуд на воду, що при його головах,
- 17. і Саул пізнав голос Давида і сказав: Чи це твій Голос, сину Давиде? І сказав Давид: Твій раб, пане царю.
- 18. І сказав: Навіщо це мій пан женеться за своїм рабом? Бо в чому я згрішив і яка несправедливість в мені знайшлася?
- 19. І тепер хай послухає мій пан цар слово свого раба. Якщо Бог тебе наводить на мене, хай запашними будуть твої жертви, і якщо людські сини, вони прокляті перед Господом, бо сьогодні вони мене викинули, щоб я не закріпився в господньому наслідді, кажучи: Піди послужи іншим богам.
- 20. І тепер хай кров моя не впаде на землю перед Господним лицем, бо ізраїльський цар вийшов шукати мою душу, так як ганяються за нічним вороном в горах.
- 21. І сказав Саул: Згрішив я, повернися, дитино Давиде, бо не вчиню тобі зла, томущо моя душа дорогоцінна сьогодні в твоїх очах. Я був дурним і дуже нерозумним.
- 22. І відповів Давид і сказав: Ось спис царя. Хай перейде один слуга і його візьме.
- 23. І хай Господь поверне кожному по його справедливості і його вірі, бо Господь сьогодні видав тебе в мої руки і я не забажав накласти мою руку на господнього помазанника.
- 24. І ось, так як сьогодні твоя душа прославилася в моїх очах, так хай прославиться моя душа перед Господом і хай покриє мене і вирве мене з усякого болю.
- 25. І сказав Саул до Давида: Благословенний ти, дитино, і, чинячи, зробиш, і можучи, зможеш. І Давид пішов своєю дорогою, і Саул повернувся до свого місця.
Ничего нет для сопоставления.
