- 1. І сталося, що коли по двадцятьох роках Соломон закінчив будувати Господний дім і свій дім, тоді цар Соломон зібрав всіх старшин Ізраїля в Сіоні, щоб принести кивот господнього завіту з міста Давида, [це Сіон],
- 2. в місяці Атанін.
- 3. І взяли священики кивот
- 4. і шатро свідчення і ввесь святий посуд, що в шатрі свідчення,
- 5. і цар і ввесь Ізраїль перед кивотом жертвували овець і волів без числа.
- 6. І священики вносять кивот на своє місце, до давіра дому, до святого святих, під крила херувимів.
- 7. Бо (були) херувими з розпростертими крилами над місцем кивота, і херувими покрили кивот і його святощі згори,
- 8. і виставали священні (носила), і визирали кінці священних (носил) з святого поза давір і назовні (їх) не було видно.
- 9. В кивоті не було (нічого) за вийнятком двох камяних таблиць, таблиць завіту, які туди поклав Мойсей на Хориві, які заповів Господь з ізраїльськими синами коли вони виходили з єгипетскої землі.
- 10. І сталося, як священики вийшли з святого, і хмара покрила дім.
- 11. І священики не змогли стояти служити через присутність хмари, бо Господня слава наповнила дім.
- 14. І цар повернув своє лице, і цар поблагословив ввесь Ізраїль, і ввесь збір Ізраїля стояв.
- 15. І (він) сказав: Благословенний сьогодні Господь Бог Ізраїля, який мовив своїми устами про Давида мого батька і виповнив своїми руками, кажучи:
- 16. Від дня, в якому Я вивів мій нарід Ізраїля з Єгипту, Я не вибрав міста в одному з скипетрів Ізраїля, щоб збудувати дім, щоб там було моє імя. І Я вибрав Єрусалим, щоб там було моє імя, і Я вибрав Давида, щоб був над моїм народом - Ізраїлем.
- 17. І впало на серце мого батька Давида збудувати дім імені Господа Бога Ізраїля.
- 18. І сказав Господь до Давида мого батька: Томущо впало на твоє серце збудувати дім моєму імені, добре вчинив ти, що (це) впало на твоє серце.
- 19. Лиш не ти збудуєш дім, але твій син, що вийшов з твоїх боків, цей збудує дім моєму імені.
- 20. І Господь виповнив своє слово, яке сказав, і поставив (мене) на місце Давида мого батька і я сів на престолі Ізраїля, так як Господь сказав, і я збудував дім імені Господа Бога Ізраїля.
- 21. І я поставив там місце для кивота, в якому там є Господний завіт, який заповів Господь з нашими батьками коли Він їх виводив з єгипетскої землі.
- 22. І встав Соломон перед лицем господнього жертівника перед всім збором Ізраїля і підняв свої руки до неба
- 23. і сказав: Господи Боже Ізраїля, немає Бога, як Ти, на небі вгорі і на землі вдолі, що зберігає завіт і милосердя з твоїм рабом, що ходить перед тобою в усім своїм серці,
- 24. що Ти зберіг твому рабові Давидові, моєму батькові, і сказав твоїми устами і Ти сповнив твоїми руками в цьому дні.
- 25. І тепер, Господи Боже Ізраїля, виповни твому рабові Давидові, моєму батькові, те, що Ти йому сказав, мовлячи: Не забракне тобі чоловіка перед моїм лицем, що сидить на престолі Ізраїля, якщо твої діти берегтимуть їхні дороги, щоб ходити переді Мною, так як ти ходив переді Мною.
- 26. І тепер, Господи Боже Ізраїля, хай буде завіреним твоє слово до Давида мого батька.
- 27. Бо чи дійсно Бог житиме з людьми на землі? Чи небо і небо небес не вистарчають Тобі, то як (вистарчатиме) цей дім, який я збудував твому імені?
- 28. І поглянь на мою молитву, Господи Боже Ізраїля, щоб вислухати молитву, якою твій раб молиться перед Тобою сьогодні до Тебе,
- 29. щоб твої очі були відкриті на цей дім в дні і в ночі, на місце, про яке Ти сказав: Моє імя там буде, щоб вислухати молитву, якою твій раб молиться на цьому місці в дні і в ночі.
- 30. І вислухаєш молитву твого раба і твого народу Ізраїля, якими помоляться на цьому місці, і Ти вислухаєш в місці твого перебування на небі і виповниш і будеш милосердним.
- 31. Чим лиш згрішить кожний проти свого ближнього, і якщо візьме на себе клятву, щоб поклястися, і піде і визнає перед лицем твого жертівника в цьому домі,
- 32. і Ти вислухай з неба і вчиниш, і судитимеш твій нарід Ізраїля, щоб засудити безбожного, дати його дорогу на його голову, і оправдати праведного, віддати йому за його праведністю.
- 33. Коли твій нарід Ізраїль впаде перед ворогами, бо згрішать проти Тебе, і повернуться і визнаються твому імені і помоляться і складуть молитву в цьому домі,
- 34. і Ти вислухаєш з неба і змилосердишся над гріхами твого народу Ізраїля і повернеш їх до землі, яку Ти дав їхнім батькам.
- 35. Коли здержиться небо і не буде дощу, бо згрішать проти Тебе, і помоляться до цього місця і визнання зроблять твому імені і відвернуться від їхніх гріхів, коли їх упокориш,
- 36. і вислухаєш з неба і змилосердишся над гріхами твого раба і твого народу Ізраїля, бо обявиш їм добру дорогу, щоб по ній ходити, і даси дощ на землю, яку Ти дав твому народові в насліддя.
- 37. Якщо буде голод, якщо буде смерть, бо буде запалена (земля), якщо буде саранча, іржа, і якщо його гнобитиме його ворог в одному з його міст, все, що трапиться, всякий біль,
- 38. всяку молитву, всяке благання, якщо буде в якійсь людині, як тільки пізнає кожний біль свого серця і підніме свої руки до цього дому,
- 39. і Ти вислухаєш з неба з твого готового поселення і милосердним будь і зробиш і даси чоловікові за його дорогами, так як Ти знаєш його серце, бо Ти одинокий знаєш серце всіх людських синів,
- 40. щоб Тебе боялися всі дні, які вони живуть на землі, яку Ти дав нашим батькам.
- 41. І чужинцеві, який не є з твого народу,
- 42. і (як) прийдуть і помоляться на цьому місці,
- 43. і Ти вислухаєш з неба з твого готового поселення і зробиш за всім, про що покличе до Тебе чужинець, щоб всі народи пізнали твоє імя і боялися Тебе, так як твій нарід Ізраїля, і пізнають, що твоє імя прикличеться на дім цей, який Я збудував.
- 44. Бо твій нарід вийде на війну проти своїх ворогів дорогою, якою їх попровадиш, і помоляться господним іменем в напрямі міста, якого я виберу, і дому, який я збудував твому імені.
- 45. І вислухай з неба їхнє благання і їхню молитву і зробиш їм належне.
- 46. Коли згрішать проти Тебе, бо немає людини, яка не згрішить, і відведеш їх і видаси їх перед ворогами і візьмуть їх в полон ті, що беруть в полон, до землі далеко і близько,
- 47. і повернуть свої серця в землю, куди там переселилися, і повернуться і помоляться до Тебе в землі їхнього переселення, кажучи: Ми згрішили, ми були беззаконні ми були неправедні.
- 48. І повернуться до Тебе усім їхнім серцем і всією їхньою душею в землі їхніх ворогів, куди Ти їх перевів, і помоляться до Тебе в напрямі їхньої землі, яку Ти дав їхнім батькам, міста, яке Ти вибрав, і дому, який я збудував твому імені,
- 49. і вислухаєш з неба, з твого готового поселення,
- 50. і змилосердишся над їхніми неправдами, якими згрішили проти Тебе, і над всіма їхніми проступками, якими переступили проти Тебе, і даси їм згідно з милосердям перед тими, що їх полонять, і милосердними будуть до них.
- 51. Бо (вони) твій нарід і твоє насліддя, яких Ти вивів з єгипетскої землі з посеред залізної печі.
- 52. І твої уха і твої очі будуть відкриті до молитви твого раба і до молитви твого народу Ізраїля, щоб вислухати його в усьому, в чому Тебе прикличуть,
- 53. бо Ти їх Собі відлучив в насліддя з усіх народів землі, так як Ти сказав рукою твого раба Мойсея, коли Ти виводив наших батьків з єгипетскої землі, Господи, Господи.
- 54. І сталося як Соломон закінчив молитися до Господа усю молитву і це благання, і він встав з перед лиця господнього жертівника, (після того) як клякнув на свої коліна, і підняв свої руки до неба.
- 55. І він встав і поблагословив ввесь збір Ізраїля великим голосом, кажучи:
- 56. Благословенний Господь сьогодні, який дав спочинок його народові - Ізраїлеві згідно з усім, що сказав. Не відпало ні одне слово з усіх його добрих слів, які сказав рукою свого раба Мойсея.
- 57. Хай буде з нами Господь Бог наш, так як був з нашими батьками. Хай не оставить нас, ані не відвернеться від нас,
- 58. щоб наші серця звернені були до Нього, щоб ми ходили в усіх його дорогах і зберігати всі його заповіді і його приписи, які Він заповів нашим батькам.
- 59. І хай ці слова, якими я помолився перед Господом Богом нашим, наближаться до Господа Бога нашого, щоб в день і вночі чинити праведне для твого раба і праведне для твого народу Ізраїля діло дня в його дні,
- 60. щоб всі народи землі пізнали, що Господь Бог, він є Бог, і немає більше (ніякого).
- 61. І наші серця хай будуть досконалі перед Господом Богом нашим, і щоб ми праведно ходили за його приписами і зберігали його заповіді так як цього дня.
- 62. І цар і всі сини Ізраїля принесли жертву перед Господом.
- 63. І цар Соломон приніс мирні жертви, які пожертвував Господеві, двадцять дві тисячі волів, і сто двадцять тисяч овець. І господний дім освятив цар і всі сини Ізраїля.
- 64. Того дня цар освятив середину двору, що перед лицем господнього дому, бо приніс там цілопалення і жертви і жир мирних (жертв), бо мідяний жертівник, що перед Господом, (був) малий, так що неможливо (було) принести (на ньому) цілопалення і мирні жертви.
- 65. І в тому дні зробив свято Соломон і з ним ввесь Ізраїль, великий збір від входу Імата аж до ріки Єгипту, перед нашим Господом Богом в домі, який він збудував, сім днів їдячи і пючи і веселячись перед нашим Господом Богом.
- 66. І в осьмому дні він відіслав нарід і поблагословив його, і кожний відішов до своїх помешкань радіючи і з веселим серцем зза добра, яке Господь вчинив свому рабові Давидові й Ізраїлеві його народові.
Ничего нет для сопоставления.
