Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > 1-а царiв > Глава 8

Глава 8

1. І сталося, що коли по двадцятьох роках Соломон закінчив будувати Господний дім і свій дім, тоді цар Соломон зібрав всіх старшин Ізраїля в Сіоні, щоб принести кивот господнього завіту з міста Давида, [це Сіон],
2. в місяці Атанін.
3. І взяли священики кивот
4. і шатро свідчення і ввесь святий посуд, що в шатрі свідчення,
5. і цар і ввесь Ізраїль перед кивотом жертвували овець і волів без числа.
6. І священики вносять кивот на своє місце, до давіра дому, до святого святих, під крила херувимів.
7. Бо (були) херувими з розпростертими крилами над місцем кивота, і херувими покрили кивот і його святощі згори,
8. і виставали священні (носила), і визирали кінці священних (носил) з святого поза давір і назовні (їх) не було видно.
9. В кивоті не було (нічого) за вийнятком двох камяних таблиць, таблиць завіту, які туди поклав Мойсей на Хориві, які заповів Господь з ізраїльськими синами коли вони виходили з єгипетскої землі.
10. І сталося, як священики вийшли з святого, і хмара покрила дім.
11. І священики не змогли стояти служити через присутність хмари, бо Господня слава наповнила дім.
14. І цар повернув своє лице, і цар поблагословив ввесь Ізраїль, і ввесь збір Ізраїля стояв.
15. І (він) сказав: Благословенний сьогодні Господь Бог Ізраїля, який мовив своїми устами про Давида мого батька і виповнив своїми руками, кажучи:
16. Від дня, в якому Я вивів мій нарід Ізраїля з Єгипту, Я не вибрав міста в одному з скипетрів Ізраїля, щоб збудувати дім, щоб там було моє імя. І Я вибрав Єрусалим, щоб там було моє імя, і Я вибрав Давида, щоб був над моїм народом - Ізраїлем.
17. І впало на серце мого батька Давида збудувати дім імені Господа Бога Ізраїля.
18. І сказав Господь до Давида мого батька: Томущо впало на твоє серце збудувати дім моєму імені, добре вчинив ти, що (це) впало на твоє серце.
19. Лиш не ти збудуєш дім, але твій син, що вийшов з твоїх боків, цей збудує дім моєму імені.
20. І Господь виповнив своє слово, яке сказав, і поставив (мене) на місце Давида мого батька і я сів на престолі Ізраїля, так як Господь сказав, і я збудував дім імені Господа Бога Ізраїля.
21. І я поставив там місце для кивота, в якому там є Господний завіт, який заповів Господь з нашими батьками коли Він їх виводив з єгипетскої землі.
22. І встав Соломон перед лицем господнього жертівника перед всім збором Ізраїля і підняв свої руки до неба
23. і сказав: Господи Боже Ізраїля, немає Бога, як Ти, на небі вгорі і на землі вдолі, що зберігає завіт і милосердя з твоїм рабом, що ходить перед тобою в усім своїм серці,
24. що Ти зберіг твому рабові Давидові, моєму батькові, і сказав твоїми устами і Ти сповнив твоїми руками в цьому дні.
25. І тепер, Господи Боже Ізраїля, виповни твому рабові Давидові, моєму батькові, те, що Ти йому сказав, мовлячи: Не забракне тобі чоловіка перед моїм лицем, що сидить на престолі Ізраїля, якщо твої діти берегтимуть їхні дороги, щоб ходити переді Мною, так як ти ходив переді Мною.
26. І тепер, Господи Боже Ізраїля, хай буде завіреним твоє слово до Давида мого батька.
27. Бо чи дійсно Бог житиме з людьми на землі? Чи небо і небо небес не вистарчають Тобі, то як (вистарчатиме) цей дім, який я збудував твому імені?
28. І поглянь на мою молитву, Господи Боже Ізраїля, щоб вислухати молитву, якою твій раб молиться перед Тобою сьогодні до Тебе,
29. щоб твої очі були відкриті на цей дім в дні і в ночі, на місце, про яке Ти сказав: Моє імя там буде, щоб вислухати молитву, якою твій раб молиться на цьому місці в дні і в ночі.
30. І вислухаєш молитву твого раба і твого народу Ізраїля, якими помоляться на цьому місці, і Ти вислухаєш в місці твого перебування на небі і виповниш і будеш милосердним.
31. Чим лиш згрішить кожний проти свого ближнього, і якщо візьме на себе клятву, щоб поклястися, і піде і визнає перед лицем твого жертівника в цьому домі,
32. і Ти вислухай з неба і вчиниш, і судитимеш твій нарід Ізраїля, щоб засудити безбожного, дати його дорогу на його голову, і оправдати праведного, віддати йому за його праведністю.
33. Коли твій нарід Ізраїль впаде перед ворогами, бо згрішать проти Тебе, і повернуться і визнаються твому імені і помоляться і складуть молитву в цьому домі,
34. і Ти вислухаєш з неба і змилосердишся над гріхами твого народу Ізраїля і повернеш їх до землі, яку Ти дав їхнім батькам.
35. Коли здержиться небо і не буде дощу, бо згрішать проти Тебе, і помоляться до цього місця і визнання зроблять твому імені і відвернуться від їхніх гріхів, коли їх упокориш,
36. і вислухаєш з неба і змилосердишся над гріхами твого раба і твого народу Ізраїля, бо обявиш їм добру дорогу, щоб по ній ходити, і даси дощ на землю, яку Ти дав твому народові в насліддя.
37. Якщо буде голод, якщо буде смерть, бо буде запалена (земля), якщо буде саранча, іржа, і якщо його гнобитиме його ворог в одному з його міст, все, що трапиться, всякий біль,
38. всяку молитву, всяке благання, якщо буде в якійсь людині, як тільки пізнає кожний біль свого серця і підніме свої руки до цього дому,
39. і Ти вислухаєш з неба з твого готового поселення і милосердним будь і зробиш і даси чоловікові за його дорогами, так як Ти знаєш його серце, бо Ти одинокий знаєш серце всіх людських синів,
40. щоб Тебе боялися всі дні, які вони живуть на землі, яку Ти дав нашим батькам.
41. І чужинцеві, який не є з твого народу,
42. і (як) прийдуть і помоляться на цьому місці,
43. і Ти вислухаєш з неба з твого готового поселення і зробиш за всім, про що покличе до Тебе чужинець, щоб всі народи пізнали твоє імя і боялися Тебе, так як твій нарід Ізраїля, і пізнають, що твоє імя прикличеться на дім цей, який Я збудував.
44. Бо твій нарід вийде на війну проти своїх ворогів дорогою, якою їх попровадиш, і помоляться господним іменем в напрямі міста, якого я виберу, і дому, який я збудував твому імені.
45. І вислухай з неба їхнє благання і їхню молитву і зробиш їм належне.
46. Коли згрішать проти Тебе, бо немає людини, яка не згрішить, і відведеш їх і видаси їх перед ворогами і візьмуть їх в полон ті, що беруть в полон, до землі далеко і близько,
47. і повернуть свої серця в землю, куди там переселилися, і повернуться і помоляться до Тебе в землі їхнього переселення, кажучи: Ми згрішили, ми були беззаконні ми були неправедні.
48. І повернуться до Тебе усім їхнім серцем і всією їхньою душею в землі їхніх ворогів, куди Ти їх перевів, і помоляться до Тебе в напрямі їхньої землі, яку Ти дав їхнім батькам, міста, яке Ти вибрав, і дому, який я збудував твому імені,
49. і вислухаєш з неба, з твого готового поселення,
50. і змилосердишся над їхніми неправдами, якими згрішили проти Тебе, і над всіма їхніми проступками, якими переступили проти Тебе, і даси їм згідно з милосердям перед тими, що їх полонять, і милосердними будуть до них.
51. Бо (вони) твій нарід і твоє насліддя, яких Ти вивів з єгипетскої землі з посеред залізної печі.
52. І твої уха і твої очі будуть відкриті до молитви твого раба і до молитви твого народу Ізраїля, щоб вислухати його в усьому, в чому Тебе прикличуть,
53. бо Ти їх Собі відлучив в насліддя з усіх народів землі, так як Ти сказав рукою твого раба Мойсея, коли Ти виводив наших батьків з єгипетскої землі, Господи, Господи.
54. І сталося як Соломон закінчив молитися до Господа усю молитву і це благання, і він встав з перед лиця господнього жертівника, (після того) як клякнув на свої коліна, і підняв свої руки до неба.
55. І він встав і поблагословив ввесь збір Ізраїля великим голосом, кажучи:
56. Благословенний Господь сьогодні, який дав спочинок його народові - Ізраїлеві згідно з усім, що сказав. Не відпало ні одне слово з усіх його добрих слів, які сказав рукою свого раба Мойсея.
57. Хай буде з нами Господь Бог наш, так як був з нашими батьками. Хай не оставить нас, ані не відвернеться від нас,
58. щоб наші серця звернені були до Нього, щоб ми ходили в усіх його дорогах і зберігати всі його заповіді і його приписи, які Він заповів нашим батькам.
59. І хай ці слова, якими я помолився перед Господом Богом нашим, наближаться до Господа Бога нашого, щоб в день і вночі чинити праведне для твого раба і праведне для твого народу Ізраїля діло дня в його дні,
60. щоб всі народи землі пізнали, що Господь Бог, він є Бог, і немає більше (ніякого).
61. І наші серця хай будуть досконалі перед Господом Богом нашим, і щоб ми праведно ходили за його приписами і зберігали його заповіді так як цього дня.
62. І цар і всі сини Ізраїля принесли жертву перед Господом.
63. І цар Соломон приніс мирні жертви, які пожертвував Господеві, двадцять дві тисячі волів, і сто двадцять тисяч овець. І господний дім освятив цар і всі сини Ізраїля.
64. Того дня цар освятив середину двору, що перед лицем господнього дому, бо приніс там цілопалення і жертви і жир мирних (жертв), бо мідяний жертівник, що перед Господом, (був) малий, так що неможливо (було) принести (на ньому) цілопалення і мирні жертви.
65. І в тому дні зробив свято Соломон і з ним ввесь Ізраїль, великий збір від входу Імата аж до ріки Єгипту, перед нашим Господом Богом в домі, який він збудував, сім днів їдячи і пючи і веселячись перед нашим Господом Богом.
66. І в осьмому дні він відіслав нарід і поблагословив його, і кожний відішов до своїх помешкань радіючи і з веселим серцем зза добра, яке Господь вчинив свому рабові Давидові й Ізраїлеві його народові.