- 1. Як потемніє золото, зміниться добре срібло. Пролилося добре каміння на початку всіх виходів.
- 2. Шановані сини Сіона, що підняті до золота, як вважаються за глиняний посуд, за діла рук гончара.
- 3. І змії роздягнули груди, накормили своїх малят. Дочки мого народу на смуток як горобець в пустині.
- 4. Язик немовляти прилип до його горла в спразі. Діти попросили хліба, немає того, хто їм розломлює. Ті, що їдять вибагані страви згинули на дорогах, ті, що вигодовані в кармазині, зодягнулися гноєм.
- 6. І звеличилося беззаконня дочки мого народу понад беззаконня Содому, що був швидко знищений, і не трудилися на нього руки.
- 7. Його назареї очистилися понад сніг, просвітилися понад молоко, були розпалені понад каміння, їхня часть (часть) сафіра.
- 8. Їхній вид почорнів понад саджу, не були пізнані в виходах. Їхня скіра пристала до їхніх костей, вони висохли, стали наче дерево.
- 9. Гарніші були ранені мечем ніж ранені голодом. Пішли прошиті плодами піль.
- 10. Руки милосердних жінок спекли їхніх дітей, були їм в їжу в побитті дочки мого народу.
- 11. Господь завершив свій гнів, вилив гнів своєї люті і загорівся огонь в Сіоні, і пожер його основи.
- 12. Царі землі не повірили, всі, що живуть у вселенній, бо ворог і гнобитель ввійде крізь брами Єрусалиму,
- 13. через гріхи його пророків, неправедності його священиків, що проливають праведну кров посеред нього.
- 14. Його сторожі захиталися на виходах, опоганилися кровю в своїй немочі, доторкнулися до їхньої одежі.
- 15. Відступіть від нечистих, покличте їх, відступіть, відступіть, не доторкайтеся, бо загорілися і захиталися. Скажіть в народах: Не додадуть поселятися.
- 16. Їхня часть господне лице, не додасть на них поглянути. Не прийняли лице священиків, не помилували старців.
- 17. Ще як ми були, наші очі пропали надаремно (очікуючи) нашу поміч. Задивляючись ми задивлялися на нарід, що не спасає.
- 18. Ми полювали на наших малих, щоб ми не ходили по наших дорогах. Приблизився наш час, сповнилися наші дні, прийшов наш час.
- 19. Ті, що нас переслідували стали швидшими від орлів неба, ширяли на горах, в пустині на нас чатували.
- 20. Дух нашого лиця господний помазанник був схоплений в їхніх знищеннях, той, про якого ми сказали: В його тіні житимемо в народах.
- 21. Радій і веселися, дочко Ідумеї, що живеш на землі. І на тебе прийде господня чаша, ти опянієш і вилиєш.
- 22. Скінчилося твоє беззаконня, дочко Сіону. Не додасть тебе відселити. Він навідався до твого беззаконня, дочко Едома, відкрив твої безбожності.
Ничего нет для сопоставления.
