Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > Вiд Матвiя > Глава 27

Глава 27

1. Коли настав ранок, усі архиєреї і старшини народу скликали раду проти Ісуса, щоб Його вбити;
2. зв'язавши Його, повели й передали правителеві Пилатові.
3. Тоді Юда, що Його видав, побачивши, що він засуджений, розкаявся і повернув тридцять срібних монет архиєреям і старшинам,
4. кажучи: Я згрішив, видавши невинну кров. Вони ж сказали: А що нам до того? Ти побачиш.
5. Тоді він кинув срібняки в храм, пішов геть і повісився.
6. Архиєреї ж, узявши срібняки, сказали: Не годиться класти їх до скарбниці, бо це ціна крови.
7. Порадившись, купили на них гончарське поле, щоб ховати там чужинців.
8. Тому те поле досі зветься полем крови.
9. Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: І взяли вони тридцять срібняків - вартість того, що Його оцінили сини Ізраїля,
10. і дали їх за гончарське поле, як звелів був мені Господь.
11. Ісус же став перед правителем, і правитель запитав Його: Чи ти Юдейський Цар? Ісус відповів: Ти кажеш.
12. Коли архиєреї і старшини Його звинувачували, Він нічого не відповідав.
13. Тоді каже Йому Пилат: Хіба не чуєш, скільки проти тебе свідчать?
14. Але Він не відповідав Йому на жодне слово, тож правитель дуже дивувався.
15. На кожне свято правитель мав звичай відпускати народові одного в'язня, якого бажали.
16. Був же тоді відомий в'язень, що звався Варавою.
17. Коли вони зібралися, Пилат сказав їм: Кого хочете, щоб я відпустив вам, Ісуса Вараву чи Ісуса, що зветься Христос?
18. Знав бо, що через заздрощі видали Його.
19. Коли Він сидів на судилищі, послала до нього його дружина сказати: Не май нічого з тим праведником; бо багато я потерпіла нині вві сні через Нього.
20. Архиєреї ж і старшини підмовили людей, щоб випросили Вараву, а Ісуса вбили.
21. Озвався правитель і сказав їм: Кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? Вони сказали: Вараву.
22. Сказав їм Пилат: А що маю зробити з Ісусом, що зветься Христос? Усі закричали: Хай буде розіп'ятий.
23. Він же сказав: Який же злочин Він скоїв? А вони ще дужче кричали: Хай буде розіп'ятий.
24. Побачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, Пилат узяв воду, вмив руки перед народом і сказав: Невинний я в крові цього праведника, ви побачите.
25. У відповідь увесь народ волав: Кров Його на нас і на наших дітях.
26. Тоді відпустив їм Вараву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп'яття.
27. Тоді воїни правителя, взявши Ісуса до преторії, зібрали на Нього всю когорту.
28. І, роздягнувши Його, накинули на Нього багряницю
29. і, сплівши вінець з тернини, поклали Йому на голову, а тростину дали в праву руку і, впавши на коліна перед Ним, глузували з Нього, кажучи: Радій, Царю Юдейський.
30. І, наплювавши на Нього, взяли тростину та били Його по голові.
31. Коли наглузувалися з Нього, стягли з Нього багряницю, надягли на Нього Його одяг і повели на розп'яття.
32. Виходячи ж, зустріли киринейського чоловіка на ім'я Симон, і Його змусили нести Його хрест.
33. Прийшовши на місце, яке зветься Ґолґота, що в перекладі означає Череп-місце,
34. дали Йому випити вина, змішаного з жовчю; але Він, покуштувавши, не схотів пити.
35. Ті ж, що розіп'яли Його, поділили Його одяг, кидаючи жереб;
36. сидячи, стерегли Його там.
37. Над Його головою прибили Його провину, написавши: Цей Ісус - Цар Юдейський.
38. Тоді розіп'яли з Ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч.
39. Ті, що проходили повз Нього, ганили Його, похитаючи головами
40. і кажучи: Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, порятуй-но себе самого; якщо ти Божий Син, то зійди з хреста.
41. Так само й архиєреї, глузуючи з книжниками та старшинами, говорили:
42. Інших врятував, а себе самого не може врятувати; Він Цар Ізраїльський, хай тепер зійде з хреста, і повіримо в Нього.
43. Він покладав надію на Бога, хай нині Його визволить, якщо хоче; бо сказав, що Він - Божий Син.
44. Так само ж розбійники, розп'яті з Ним, насміхалися з Нього.
45. Від шостої години темрява стала по всій землі до дев'ятої години.
46. О дев'ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи. Елі, Елі, лема савахтані? Тобто: Боже мій, Боже мій, навіщо ти Мене покинув?
47. Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали, що Він кличе Іллю.
48. Один з них, побігши враз, узяв губку, наповнив її оцтом, настромив на тростину, дав Йому пити.
49. Інші ж казали: Лиши, побачимо, чи прийде Ілля Його рятувати.
50. Ісус же, знову голосно крикнувши, віддав духа.
51. І ось завіса храму роздерлася надвоє - згори додолу, земля затряслася, скелі порозпадалися;
52. гроби повідкривалися, багато тіл померлих святих воскресли
53. і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом.
54. А сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися, кажучи: Справді Він був Божим Сином.
55. Були ж там багато жінок, що дивились здалека; вони йшли за Ісусом з Галилеї, прислуговуючи Йому.
56. Між ними була Марія Магдалина, Марія - мати Якова та Йосипа, мати Заведеєвих синів.
57. Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім'я Йосип, який і сам був учнем в Ісуса;
58. він, приступивши до Пилата, попросив тіло Ісуса. Пилат наказав дати.
59. Узявши тіло, Йосип обгорнув Його чистим полотном
60. і поклав Його до своєї нової гробниці, що її висік у скелі, і, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов.
61. Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, що сиділи напроти гробу.
62. Наступного ранку, що після п'ятниці, зібралися архиєреї та фарисеї до Пилата
63. й кажуть: Пане, ми пригадали, що той безумець сказав ще за життя: По трьох днях Я встану.
64. Тож накажи стерегти гробницю до третього дня, щоб часом Його учні, прийшовши вночі, не вкрали Його та не сказали народові: Він воскрес із мертвих, бо буде ця остання омана гірша від першої.
65. Пилат сказав їм: Маєте сторожу; ідіть і забезпечте, як знаєте.
66. Вони пішли й забезпечили гробницю: запечатали камінь, поставили сторожу.