- 1. У той час цар Ірод підніс руки, щоб декому з церкви заподіяти зло.
- 2. Убив мечем Іванового брата Якова.
- 3. Коли побачив, що це подобається юдеям, задумав схопити й Петра. Були тоді дні Опрісноків.
- 4. Схопив Його й посадив до в'язниці, передав чотирьом четвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його до народу після Пасхи.
- 5. Отже, Петра стерегли у в'язниці. Ревна молитва піднімалася від церкви до Бога за нього!
- 6. Коли Ірод мав його вивести, тієї ночі Петро спав між двома вояками, скований двома залізними кайданами; а сторожі перед дверима стерегли в'язницю.
- 7. І ось Господній ангел став перед ним, - і світло засяяло в кімнаті. Штовхнувши Петра у бік, підвів його, кажучи: Швидко вставай! І спали залізні кайдани з його рук.
- 8. Сказав же ангел до нього: Підпережися і взуйся в свої сандалі. Зроби же це. І каже йому: Зодягнися в свою одіж і йди за мною.
- 9. Вийшовши, попрямував за ним, не знаючи, чи це дійсність, - те, що відбувається через ангела, - бо думав, що бачить видіння.
- 10. Минувши першу й другу сторожі, прийшли до залізної брами, що вела до міста, - вона сама собою їм відкрилася. Вийшовши, поминули одну вулицю - і тут же відступив ангел від нього.
- 11. Отямившись, Петро сказав: Нині твердо знаю, що Господь послав свого ангела і вирвав мене з Іродових рук та від усіх сподівань юдейського народу.
- 12. Подумавши, прийшов до Маріїної хати, матері Івана, прозваного Марком. Тут зібралися численні люди і молилися.
- 13. Як постукав він у двері двору, вийшла рабиня на ім'я Рода, щоб довідатися.
- 14. Пізнавши голос Петра, з радости не відчинила дверей, а прибігла і сказала, що Петро стоїть під дверима.
- 15. Вони їй сказали: Ти навіжена! Вона ж настоювала, що так воно є. Вони ж говорили: Це його ангел.
- 16. Петро стукав далі. Відчинивши, побачили його й жахнулися.
- 17. Махнувши їм рукою, щоб мовчали, розповів їм, як Господь його вивів із в'язниці. Сказав: Сповістіть це Якову й братам. Вийшов, пішов до іншого місця.
- 18. Коли настав день, поміж вояками зчинилася велика тривога: що сталося з Петром?
- 19. Ірод, пошукавши його і не знайшовши, допитавши сторожів, наказав їх відвести. Потім пішов з Юдеї до Кесарії і перебував [там].
- 20. Ірод гнівався на тирян і сидонян. Прийшли ті до нього й однодушно благали Власта, царського постельника, просили миру, бо живилися їхні землі з царських.
- 21. Одного призначеного дня Ірод, зодягнутий у царські шати і сівши на судищі, говорив до них з гордістю.
- 22. Юрба ж кричала: Це голос Бога, а не людини.
- 23. Зненацька вдарив його Господній ангел, бо не віддав славу Богові. З'їли [його] черви - він помер.
- 24. Боже слово зростало і множилося.
- 25. Варнава й Савло, скінчивши службу, повернулися до Єрусалима, взявши Івана, званого Марком.
Ничего нет для сопоставления.
