- 1. Оскільки багато хто брався за складання розповіді про речі, що сталися в нас,
- 2. і, як нам передали їх ті, що з самого початку були очевидцями й слугами слова,
- 3. то вподобав і я, дослідивши пильно все від початку, написати за порядком тобі, високодостойний Теофіле,
- 4. щоб ти пізнав достовірність і точність науки, якої навчився.
- 5. У дні Ірода, Юдейського царя, був один священик, на ім'я Захарія, з денної черги Авії, та його жінка з дочок Ааронових, а ім'я її - Єлизавета.
- 6. Були обоє праведні перед Богом, бездоганно виконували всі Господні заповіді й настанови.
- 7. І не мали вони дитини, бо Єлизавета була неплідна; обоє постарілися в днях своїх.
- 8. Одного разу, як він за своєю денною чергою служив перед Богом,
- 9. за звичаєм священства випало йому покадити, ввійшовши до Господнього храму.
- 10. І безліч народу молилася знадвору під час кадіння.
- 11. З'явився йому Господній ангел, що стояв праворуч кадильного жертовника.
- 12. Стривожився Захарія, побачивши, і страх напав на нього.
- 13. Промовив до нього ангел: Не бійся, Захаріє, бо почуто твою молитву; твоя дружина Єлизавета народить тобі сина і даси йому ім'я Іван.
- 14. І буде тобі радість та веселість, і багато хто зрадіє з його народження.
- 15. Бо він буде великий перед Господом, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з лона своєї матері.
- 16. Наверне багатьох ізраїльських синів до їхнього Господа Бога,
- 17. і він ітиме перед ним духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, а невірних - до мудрості праведних, щоб приготувати Господеві підготовлений народ.
- 18. І промовив Захарія до ангела: Із чого я це пізнаю? Адже я старий, та й дружина моя зістарілася в днях своїх.
- 19. У відповідь ангел сказав йому: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано говорити з тобою і благовістити тобі це.
- 20. І ось ти замовкнеш і не зможеш мовити до того дня, поки це не збудеться, - за те, що ти не повірив моїм словам, які збудуться свого часу!
- 21. Люди чекали на Захарію і дивувалися, чому він барився в храмі.
- 22. Коли він вийшов, то не міг говорити до них; вони зрозуміли, що побачив видіння в храмі; а він говорив знаками їм, але залишився німий.
- 23. І коли скінчилися дні його служби, він пішов до своєї оселі.
- 24. А після тих днів зачала його дружина Єлизавета і таїлася п'ять місяців, кажучи:
- 25. Так мені вчинив Господь у ті дні, коли пожалів, щоб зняти мою ганьбу перед людьми.
- 26. А на шостім місяці посланий був ангел Гавриїл від Бога до Галилейського міста Назарета,
- 27. до діви, зарученої з чоловіком на ім'я Йосип, із дому Давидового, а ім'я діви - Марія.
- 28. І ввійшовши до неї, сказав: Радій, сповнена благодаті, Господь з тобою, [благословенна ти між жінками].
- 29. Вона стривожилася від цих слів і міркувала, що означає це привітання.
- 30. Ангел сказав їй: Не бійся, Маріє, бо ти знайшла ласку в Бога.
- 31. І ось, зачнеш в собі і народиш Сина, даси Йому ім'я Ісус.
- 32. Він буде великий і Сином Всевишнього названий; дасть йому Господь Бог пристол його батька Давида,
- 33. і довіку царюватиме в домі Якова, і його царюванню не буде кінця.
- 34. І озвалась Марія до ангела: Як станеться це, коли я чоловіка не знаю?
- 35. У відповідь ангел сказав її: Дух Святий зійде на тебе і сила Всевишнього тебе обгорне; тому й Святе, що народиться, назветься Сином Божим.
- 36. Ось і твоя родичка Єлизавета, і та зачала сина у своїй старості, і вже є на шостому місяці, хоч звуть її неплідною;
- 37. але не буває безсилим у Бога жодне слово.
- 38. А Марія промовила: Я раба Господня, хай буде мені за словом твоїм. І ангел відійшов від неї.
- 39. Тими днями Марія, вставши, поспіхом пішла в гірські околиці, до міста Юдиного.
- 40. І ввійшла до Захарієвої оселі, привітала Єлизавету.
- 41. Коли ж почула Єлизавета Маріїне привітання, заворушилося немовля в її лоні. Єлизавета сповнилася Святим Духом,
- 42. і скрикнула голосно та промовила дуже голосно: Благословенна ти між жінками і благословенний плід твого лона!
- 43. І звідки ж мені це, щоб до мене прийшла мати мого Господа?
- 44. Бо як почула я твоє привітання, то з радощів заворушилася дитина в моєму лоні.
- 45. Блаженна ж та, яка повірила, що здійсниться те, що було сказане їй Господом!
- 46. А Марія промовила: Величає душа моя Господа,
- 47. і радіє дух мій у Бозі, Спасі моїм.
- 48. Бо зглянувся на покору раби своєї. Ось, віднині блаженною зватимуть мене всі роди,
- 49. бо зробив мені велике сильний! І святе ім'я його,
- 50. і милість його з роду в рід для тих, що бояться його.
- 51. Він показав силу руки своєї, розсівав гордих думками сердець своїх,
- 52. скинув сильних з престолів і підніс покірних,
- 53. голодним дав достаток, а багатих відпустив з нічим.
- 54. Пригорнув Ізраїля, слугу свого, щоб згадати те милосердя,
- 55. так як прорік був до батьків наших - Авраама і роду його аж до віку.
- 56. Перебула ж Марія з нею якихось три місяці і повернулася до своєї оселі.
- 57. А Єлизаветі настав час родити, і вона народила сина.
- 58. Почули сусіди та її родина, що Господь щедро вилив своє милосердя на неї, і тішилися разом з нею.
- 59. Сталося, що восьмого дня прийшли обрізати дитя і називали його ім'ям його батька - Захарією.
- 60. Озвалася мати його та й сказала: Ні, хай буде названий Іваном.
- 61. І сказали їй, що нікого немає в її родині, хто б називався цим ім'ям.
- 62. І знаками питали його батька, як хотів би його назвати.
- 63. Попросивши дощечку, написав слова: Його ім'я - Іван. І всі дивувалися.
- 64. У ту мить відкрилися його вуста і його язик, і він став говорити, благословляючи Бога.
- 65. І страх напав на всіх їхніх сусідів, і в усіх Юдейських землях розповідалося про всі ці події.
- 66. Усі, що почули це, зважували в серці своїм, кажучи: Ким же буде ця дитина? Господня рука була таки з нею!
- 67. Його батько Захарія наповнився Духом Святим і став пророкувати, кажучи:
- 68. Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, бо відвідав і визволив свій народ,
- 69. підніс нам ріг порятунку в оселі свого слуги Давида,
- 70. як був заповідав устами святих одвіку своїх пророків,
- 71. що визволить нас від наших ворогів та з рук наших ненависників, щоб
- 72. показати милосердя нашим батькам, згадати свій святий Завіт,
- 73. що дотримає присягу, якою присягався нашому батькові Авраамові,
- 74. щоб ми визволилися з рук ворогів та без страху
- 75. служили йому в святості й справедливості, поки житимемо.
- 76. І ти, дитино, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед Господом, щоб приготувати йому дорогу;
- 77. щоб дати пізнати його народові спасіння через відпущення його гріхів;
- 78. щоб завдяки великому милосердю нашого Бога, яке він злив на наш Схід з висоти,
- 79. освітити тих, що перебувають у темряві й смертельній тіні, і спрямувати наші ноги на дорогу миру.
- 80. А дитина росла й міцніла духом, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.
Ничего нет для сопоставления.
