- 1. І сталося як він молився в одному місці і коли закінчив, то сказав до нього один з його учнів: Господи, навчи нас молитися, як ото Іван навчив своїх учнів.
- 2. Він промовив до них: Коли молитеся, то кажіть: Батьку [наш, що на небі,] нехай святиться Ім'я твоє; нехай прийде Царство твоє; [нехай буде твоя воля, як на небі, так і на землі].
- 3. Хліб наш насущний давай нам щодня,
- 4. і прости нам наші гріхи, як і ми самі прощаємо кожному винуватцю нашому, і не введи нас у випробування, [але визволи нас від лукавого].
- 5. І сказав до них: Хто з вас, маючи друга, піде до нього опівночі і скаже йому: Друже, позич мені три хліби,
- 6. бо приятель мій прийшов з дороги до мене і не маю що дати йому.
- 7. А той із середини у відповідь каже: Не турбуй мене; уже двері замкнені і діти мої зі мною на ліжку; не можу встати й дати тобі.
- 8. Кажу вам, якщо він не встане й не дасть йому заради дружби, то за докучання встане і дасть йому, скільки той потребує.
- 9. І кажу вам, просіть і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам;
- 10. бо кожний, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, тому, хто стукає, відчинять.
- 11. Коли в якогось із вас, батьків, попросить син [хліба, то чи подасте йому камінь? Або] риби, - чи замість риби подасте йому змію?
- 12. Або коли попросить яйце, чи подасте йому скорпіона?
- 13. Отже, якщо ви, бувши злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Батько дасть Святого Духа тим, які в нього просять?
- 14. І виганяв біса, що був німий. Сталося так, коли біс вийшов, німий заговорив, - а люди дивувалися.
- 15. Деякі ж з них сказали: Вельзевулом - князем бісівським - бісів виганяє.
- 16. Інші ж, випробовуючи, жадали від нього знаку з неба.
- 17. Знаючи їхні думки, він сказав їм: Кожне царство, що саме в собі розділилося, запустіє; і дім, що поділився, на дім же і впаде.
- 18. Коли ж сатана сам у собі розділився, то як стоятиме його царство? Кажете, нібито я Вельзевулом виганяю бісів.
- 19. Коли я Вельзевулом виганяю бісів, то чим сини ваші виганяють? Отож, вони будуть вам суддями.
- 20. Коли ж я Божим пальцем виганяю бісів, то Боже Царство вже прийшло до вас.
- 21. Коли сильний, озброївшись, стереже свій двір, - його майно в безпеці.
- 22. Коли ж хто дужчий від нього нападе й переможе його, то забере всю його зброю, на яку покладався, і роздасть свою здобич.
- 23. Хто не зі мною, той проти мене; і хто не збирає зі мною, той розкидає.
- 24. Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи спокою і не знаходячи. Тоді каже: Повернуся до своєї хати, звідки я вийшов.
- 25. І, повернувшись, знаходить її заметеною та прибраною.
- 26. Тоді йде, бере сім інших духів, лукавіших від себе, і, ввійшовши, живуть там. І стає останнє тій людині гіршим від попереднього.
- 27. Сталося ж, що коли мовив він це, якась жінка з юрби, піднісши голос, сказала йому: Блаженне лоно, яке носило тебе, і груди, які ти ссав.
- 28. Він відказав: По правді блаженні ті, що слухають Боже слово і бережуть його.
- 29. А як збиралися люди, почав говорити: Цей рід - лукавий: знаку шукає, та знак не дасться йому - хіба що знак [пророка] Йони.
- 30. Бо як Йона став знаком для ніневітян, таким буде й Син Людський для цього роду.
- 31. Цариця південна стане на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінця світу, щоб послухати Соломонову мудрість. А ось тут є більший від Соломона.
- 32. Мужі ніневійські стануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися після проповіді Йони; а ось тут є більший від Йони.
- 33. Запаливши світильник, ніхто не ставить його в сховок ані під посуд, - але на свічник, щоб ті, що входять, бачили світло.
- 34. Світильником тіла є твоє око. Коли твоє око буде просте, то й усе твоє тіло буде світле; коли ж лукаве буде, то й твоє тіло буде темне.
- 35. Отже, пильнуй, щоб світло, яке в тобі, не стало темрявою.
- 36. Бо коли все твоє тіло світле і не має жодної частини темряви, то все буде світле, наче світильник осяяв тебе блиском.
- 37. Коли він говорив, один фарисей благав його пообідати в нього. Він прийшов і сів до столу.
- 38. Фарисей же, побачивши, здивувався, що перед обідом він не обмився.
- 39. А Господь промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, чистите зовнішність склянки та полумиска, а ваше нутро повне здирства й лукавства.
- 40. Нерозумні, чи не той, хто створив зовнішнє, створив і внутрішнє?
- 41. Тож із внутрішнього давайте милостиню, і все вам буде чисте.
- 42. Горе вам, фарисеям, бо ви даєте десятину з м'яти й рути та всякого зілля, але обминаєте суд і Божу любов; і це належить робити, і того не лишати.
- 43. Горе вам, фарисеям, бо ви любите перші сидіння в синаґоґах і вітання на торговищах.
- 44. Горе вам, [книжники і фарисеї - лицеміри], бо ви наче непомітні гроби - люди по них ходять і не знають того.
- 45. У відповідь один із законників каже йому: Учителю, кажучи так, ти ображаєш і нас.
- 46. А він сказав: Горе й вам, законникам, бо ви накладаєте на людей тягарі, що їх важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтеся до тягарів.
- 47. Горе вам, бо будуєте надгробки пророкам, а батьки ваші повбивали їх.
- 48. Отже, свідчите і схвалюєте вчинки своїх батьків, бо ті ж повбивали їх, а ви будуєте [їм надгробки].
- 49. Через те й Божа мудрість сказала: Пошлю до них пророків та апостолів, і з них декого уб'ють і переслідуватимуть,
- 50. щоб від цього роду домагатися крови всіх пророків, що пролита від створення світу,
- 51. від крови Авеля до крови Захарія, що загинув між вівтарем і храмом; так, кажу вам, - вимагатиметься від цього роду.
- 52. Горе вам, законникам, бо ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли і тим, що входять, перешкодили.
- 53. А коли він виходив звідти, почали книжники і фарисеї дуже нападати і дуже випитувати його,
- 54. сподіваючись зловити його на слові, [щоб звинуватити його].
Ничего нет для сопоставления.
