Глава 20

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Першого ж дня після суботи Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь відсунутий від гробниці.
  • 2. Біжить, отже, і прибуває до Симона - Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: Забрали Господа з гробу і невідомо де його поклали.
  • 3. Тоді вийшов Петро з іншим учнем і попрямували до гробниці.
  • 4. Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра і прибув першим до гробниці.
  • 5. Нахилившись, побачив полотно, що лежало, одначе не ввійшов.
  • 6. Тут приспів услід за ним і Симон-Петро, ввійшов до гробниці і бачить полотно, що лежало,
  • 7. хустку, яка була на його голові і яка лежала не з полотном, але окремо, згорнена, в іншому місці.
  • 8. Тоді ж увійшов і інший учень, що прибіг першим до гробниці, - і побачив, і повірив.
  • 9. Бо ще не знали з Писання, що то треба було, аби він воскрес із мертвих.
  • 10. Учні повернулися знову до себе.
  • 11. А Марія стояла надворі біля гробниці й плакала. Плачучи, нахилилася до гробниці
  • 12. і бачить двох ангелів у білому: сиділи - один у головах і один у ногах, де лежало тіло Ісуса.
  • 13. І кажуть їй: Жінко, чому плачеш? Відповідає їм: Бо взяли мого Господа і не знаю, де поклали його.
  • 14. Сказавши це, обернулася - і бачить Ісуса, що стояв; та не впізнала, що це Ісус.
  • 15. Каже їй Ісус: Жінко, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже йому: Пане, якщо ти його взяв, то скажи мені, де ти його поклав; я візьму його.
  • 16. Каже їй Ісус: Маріє. Вона обернулася і каже йому гебрайською мовою: Раввуні! - тобто Вчителю!
  • 17. Каже їй Ісус: Не доторкайся до мене, бо ще не зійшов я до [мого] Батька: іди до моїх братів і скажи їм: іду до мого Батька і вашого Батька, до мого Бога і вашого Бога.
  • 18. Приходить Марія Магдалина, звіщає учням, що бачила Господа і що він сказав їй це.
  • 19. Того самого першого дня по суботі, пізньої пори, коли двері, де зібралися [його] учні, були замкнені зі страху перед юдеями, - прийшов Ісус, став посередині й каже їм: Мир вам!
  • 20. Промовивши це, показав їм руки і ребра. Зраділи учні, побачивши Господа.
  • 21. Сказав їм Ісус знову: Мир вам! Як послав мене Батько, - і я посилаю вас.
  • 22. Сказавши це, дихнув і каже їм: Прийміть Святого Духа.
  • 23. Кому відпустите гріхи - відпустяться їм; кому затримаєте - затримаються.
  • 24. Тома, один із дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус.
  • 25. Казали йому інші учні: Ми бачили Господа.Він сказав їм: Поки не побачу на його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, не вкладу своєї руки в його бік, - не повірю.
  • 26. Через вісім днів знову були в зборі його учні, і Тома з ними. Прийшов Ісус крізь замкнені двері, і став посередині, сказав: Мир вам!
  • 27. Потім каже Томі: Поклади сюди свій палець, поглянь на мої руки, простягни свою руку і доторкнися до мого боку, - і не будь невірним, але вірним.
  • 28. Відповів Тома і сказав йому: Господь мій і Бог мій!
  • 29. Каже йому Ісус: Бо ти побачив мене, тому й повірив? Блаженні ті, що не бачили і повірили.
  • 30. Багато інших чуд зробив Ісус перед своїми учнями, які не записані в цій книзі.
  • 31. А це написане було, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий; і щоб, вірячи, мали ви життя в його ім'я!

1.В первый же день недели
Мария Магдалина приходит ко гробу
рано, когда было еще темно,
и видит, что камень отвален от гроба.

2.Итак, бежит и приходит к Симону Петру
и к другому ученику, которого любил Иисус,
и говорит им: унесли Господа из гроба,
и не знаем, где положили Его.

3.Тотчас вышел Петр и другой ученик,
и пошли ко гробу.

4.Они побежали оба вместе;
но другой ученик бежал скорее Петра,
и пришел ко гробу первый.

5.И, наклонившись, увидел лежащие пелены;
но не вошел во гроб.

6.Вслед за ним приходит Симон Петр,
и входит во гроб,
и видит одни пелены лежащие,

7.и плат, который был на главе Его, не с пеленами лежащий,
но особо свитый на другом месте.

8.Тогда вошел и другой ученик, прежде пришедший ко гробу,
и увидел, и уверовал.

9.Ибо они еще не знали из Писания,
что Ему надлежало воскреснуть из мертвых.

10.Итак ученики опять возвратились к себе.

11.А Мария стояла у гроба и плакала.
И, когда плакала, наклонилась во гроб,

12.и видит двух Ангелов, в белом одеянии сидящих,
одного у главы и другого у ног, где лежало тело Иисуса.

13.И они говорят ей: жена! что ты плачешь?
Говорит им: унесли Господа моего,
и не знаю, где положили Его.

14.Сказав сие, обратилась назад
и увидела Иисуса стоящего;
но не узнала, что это Иисус.

15.Иисус говорит ей: жена! что ты плачешь? кого ищешь?
Она, думая, что это садовник, говорит Ему: господин!
если ты вынес Его, скажи мне, где ты положил Его,
и я возьму Его.

16.Иисус говорит ей: Мария!
Она, обратившись, говорит Ему: Раввуни! —
что значит: Учитель!

17.Иисус говорит ей: не прикасайся ко Мне,
ибо Я еще не восшел к Отцу Моему;
а иди к братьям Моим и скажи им:
восхожу к Отцу Моему и Отцу вашему,
и к Богу Моему и Богу вашему.

18.Мария Магдалина идет и возвещает ученикам,
что видела Господа и что Он это сказал ей.

19.В тот же первый день недели вечером,
когда двери дома, где собирались ученики Его,
были заперты из опасения от Иудеев,
пришел Иисус, и стал посреди,
и говорит им: мир вам!

20.Сказав это,
Он показал им руки и ноги и ребра Свои.
Ученики обрадовались, увидев Господа.

21.Иисус же сказал им вторично:
мир вам! как послал Меня Отец, так и Я посылаю вас.

22.Сказав это, дунул,
и говорит им: примите Духа Святаго.

23.Кому простите грехи, тому простятся;
на ком оставите, на том останутся.

24.Фома же, один из двенадцати, называемый Близнец,
не был тут с ними, когда приходил Иисус.

25.Другие ученики сказали ему: мы видели Господа.
Но он сказал им: если не увижу на руках Его ран от гвоздей,
и не вложу перста моего в раны от гвоздей,
и не вложу руки моей в ребра Его, не поверю.

26.После восьми дней опять были в доме ученики Его,
и Фома с ними.
Пришел Иисус, когда двери были заперты,
стал посреди них и сказал: мир вам!

27.Потом говорит Фоме:
подай перст твой сюда и посмотри руки Мои;
подай руку твою и вложи в ребра Мои;
и не будь неверующим, но верующим.

28.Фома сказал Ему в ответ: Господь мой и Бог мой!

29.Иисус говорит ему: ты поверил, потому что увидел Меня;
блаженны невидевшие и уверовавшие.

30.Много сотворил Иисус пред учениками Своими и других чудес,
о которых не писано в книге сей.

31.Сие же написано, дабы вы уверовали,
что Иисус есть Христос, Сын Божий,
и, веруя, имели жизнь во имя Его.