Глава 11

  • Закрыть сопоставления
  • 1. Віра ж є підставою для надії, доказом речей, недоступних для споглядання.
  • 2. У ній були засвідчені давні.
  • 3. Вірою розуміємо, що віки створені Божим словом, тож із невидимого постало видиме.
  • 4. Вірою Авель приніс Богові більшу жертву, ніж Каїн, нею засвідчено, що він є праведником, бо про його дари свідчив Бог; нею він промовляє і після смерти.
  • 5. Вірою Енох був перенесений, щоб не побачив смерти; і його не знайшли тому, що Бог його переніс. Бо перед перенесенням було засвідчено, що він догодив Богові.
  • 6. Без віри неможливо догодити. Тим, що приходять до Бога, треба вірити, що він є, і що винагороджує тих, які його шукають.
  • 7. Вірою Ной, одержавши об'явлення про те, чого ще не бачив, зі страхом зробив корабля для врятування свого дому; чим засудив увесь світ і став спадкоємцем тієї справедливости, яка походить з віри.
  • 8. Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадщину, - послухався і пішов, не відаючи, куди йде.
  • 9. Вірою прибув до обіцяної землі, мов до чужої, оселившись під шатрами з Ісааком і Яковом - співспадкоємцями тієї самої обітниці;
  • 10. бо очікував заснування міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог.
  • 11. Вірою ж і сама Сарра, бувши неплідною, дістала силу прийняти насіння - і [народила] в похилому віці, бо вважала вірним того, що обіцяв.
  • 12. І тому з одного - й до того ж завмерлого - народилося так багато, - наче зірок на небі, наче піску незліченного край моря.
  • 13. Усі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх, і привітали, і визнали, що вони є чужинцями і приходьками на землі.
  • 14. Бо ті, що так кажуть, визнають, що шукають батьківщини.
  • 15. І якби пам'ятали те, звідки відійшли, то мали б доста часу повернутися.
  • 16. Нині ж кращого бажають, тобто небесного. Тому Бог не соромиться їх називати себе їхнім Богом: адже він приготував їм місто.
  • 17. Авраам, бувши випробовуваний вірою, привів Ісаака, і маючи обітниці, приніс єдинородного сина,
  • 18. до якого було сказано, що в Ісаакові назветься твоє насіння.
  • 19. Бо він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як прообраз.
  • 20. Вірою в майбутнє поблагословив Ісаак Якова та Ісава.
  • 21. Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного з Йосипових синів - і схилився на руків'я своєї палиці.
  • 22. Вірою Йосип, помираючи, нагадував про вихід синів Ізраїля і зробив заповіт про свої кості.
  • 23. Вірою Мойсей, коли народився, то три місяці переховуваний був своїми батьками, бо побачили вони, що дитя гарне, і не злякалися наказу царя.
  • 24. Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином фараонової доньки;
  • 25. він краще зволив терпіти з Божим народом, ніж мати насолоду дочасного гріха.
  • 26. Він уважав наругу Христа за більше багатство, ніж скарби Єгипту, - бо споглядав винагороду.
  • 27. Вірою покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, бо стояв непохитно, як той, що бачить Невидимого.
  • 28. Вірою справив він Пасху й пролиття крови, щоб той, що вигублював первістків, не доторкнувся до них.
  • 29. Вірою перейшли Червоне море, наче суходіл, на що спокусилися були й єгиптяни, але потонули.
  • 30. Вірою впали єрихонські мури по семиденнім обходженні.
  • 31. Вірою розпусниця Рахав не згинула з невірними, з миром прийнявши розвідників.
  • 32. І що ще скажу? Бо мені не стане часу, як розповідатиму про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида, Самуїла та про інших пророків,
  • 33. які вірою перемогли царства, вчинили справедливість, одержали обітниці, замкнули лев'ячі пащі,
  • 34. згасили силу вогню, втекли від гострого меча, набули сили в недузі, були сильними у війнах, обернули до втечі полки чужинців.
  • 35. Жінки одержали через воскресіння своїх мертвих; інші ж були закатовані, не одержавши спасіння, щоб мати краще воскресіння.
  • 36. Ще інші зазнали наруги та ран, а також кайданів і в'язниць.
  • 37. Були побиті камінням, були перерізані, вмерли, зарубані мечем, тинялися в овечих і в козячих шкурах - збідовані, знедолені, покривджені.
  • 38. Ті, яких світ не був вартий, тинялися в пустинях, у горах, у печерах, у темних яругах.
  • 39. І всі вони, засвідчені вірою, не одержали обітниці;
  • 40. бо Бог передбачив, для нас щось краще, - щоб вони не без нас одержали досконалість!

1.Вера же есть осуществление ожидаемого
и уверенность в невидимом.

2.В ней свидетельствованы древние.

3.Верою познаём, что веки устроены словом Божиим,
так что из невидимого произошло видимое.

4.Верою Авель принес Богу жертву лучшую, нежели Каин;
ею получил свидетельство, что он праведен,
как засвидетельствовал Бог о дарах его;
ею он и по смерти говорит еще.

5.Верою Енох переселен был так, что не видел смерти;
и не стало его, потому что Бог переселил его.
Ибо прежде переселения своего
получил он свидетельство, что угодил Богу.

6.А без веры угодить Богу невозможно;
ибо надобно, чтобы приходящий к Богу веровал, что Он есть,
и ищущим Его воздает.

7.Верою Ной, получив откровение о том, что еще не было видимо,
благоговея приготовил ковчег для спасения дома своего;
ею осудил он (весь) мир,
и сделался наследником праведности по вере.

8.Верою Авраам повиновался призванию идти в страну,
которую имел получить в наследие,
и пошел, не зная, куда идет.

9.Верою обитал он на земле обетованной, как на чужой,
и жил в шатрах с Исааком и Иаковом,
сонаследниками того же обетования;

10.ибо он ожидал города, имеющего основание,
которого художник и строитель Бог.

11.Верою и сама Сарра (будучи неплодна)
получила силу к принятию семени,
и не по времени возраста родила,
ибо знала, что верен Обещавший.

12.И потому от одного, и притом омертвелого,
родилось так много, как много звезд на небе
и как бесчислен песок на берегу морском.

13.Все сии умерли в вере, не получив обетований,
а только издали видели оные, и радовались,
и говорили о себе, что они странники и пришельцы на земле;

14.ибо те, которые так говорят,
показывают, что они ищут отечества.

15.И если бы они в мыслях имели то отечество, из которого вышли,
то имели бы время возвратиться;

16.но они стремились к лучшему, то есть к небесному;
посему и Бог не стыдится их, называя Себя их Богом:
ибо Он приготовил им город.

17.Верою Авраам, будучи искушаем, принес в жертву Исаака
и, имея обетование, принес единородного,

18.о котором было сказано: в Исааке наречется тебе семя.

19.Ибо он думал, что Бог силен и из мертвых воскресить,
почему и получил его в предзнаменование.

20.Верою в будущее Исаак благословил Иакова и Исава.

21.Верою Иаков, умирая, благословил каждого сына Иосифова
и поклонился на верх жезла своего.

22.Верою Иосиф, при кончине,
напоминал об исходе сынов Израилевых
и завещал о костях своих.

23.Верою Моисей по рождении
три месяца скрываем был родителями своими,
ибо видели они, что дитя прекрасно,
и не устрашились царского повеления.

24.Верою Моисей, придя в возраст,
отказался называться сыном дочери фараоновой,

25.и лучше захотел страдать с народом Божиим,
нежели иметь временное греховное наслаждение,

26.и поношение Христово почел большим для себя богатством,
нежели Египетские сокровища;
ибо он взирал на воздаяние.

27.Верою оставил он Египет, не убоявшись гнева царского,
ибо он, как бы видя Невидимого, был тверд.

28.Верою совершил он Пасху и пролитие крови,
дабы истребитель первенцев не коснулся их.

29.Верою перешли они Чермное море, как по суше, —
на что покусившись, Египтяне потонули.

30.Верою пали стены Иерихонские, по семидневном обхождении.

31.Верою Раав блудница, с миром приняв соглядатаев
(и проводив их другим путем), не погибла с неверными.

32.И что еще скажу?
Недостанет мне времени,
чтобы повествовать о Гедеоне,
о Вараке,
о Самсоне и Иеффае,
о Давиде, Самуиле и (других) пророках,

33.которые верою побеждали царства, творили правду,
получали обетования, заграждали уста львов,

34.угашали силу огня,
избегали острия меча,
укреплялись от немощи,
были крепки на войне, прогоняли полки чужих;

35.жены получали умерших своих воскресшими;
иные же замучены были, не приняв освобождения,
дабы получить лучшее воскресение;

36.другие испытали поругания и побои, а также узы и темницу,

37.были побиваемы камнями,
перепиливаемы,
подвергаемы пытке,
умирали от меча,
скитались в милотях и козьих кожах,
терпя недостатки, скорби, озлобления;

38.те, которых весь мир не был достоин,
скитались по пустыням и горам,
по пещерам и ущельям земли.

39.И все сии, свидетельствованные в вере, не получили обещанного,

40.потому что Бог предусмотрел о нас нечто лучшее,
дабы они не без нас достигли совершенства.