- 1. Проводиреві хора: Після "Досьвітна ланя"; псальма Давидова. Б оже мій, Боже! Чому опустив єси мене - став оддалеки від ратунку мого, від слів мого стогнання.
- 2. Боже мій! Кличу в день, а ти не озвешся, і вночі, та й нема менї впокою.
- 3. Ти ж сьвятий живеш, прославлений від Ізраїля.
- 4. На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх.
- 5. До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх.
- 6. Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда.
- 7. Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами.
- 8. Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його.
- 9. Ти бо визволив мене з лона матері, і при грудях матері моєї дав менї спочивати.
- 10. Для тебе я призначений, як тілько вродився; від матернього лона почавши, ти єси Бог мій.
- 11. Не відступай далеко від мене! Бо нещастє близько, а нема заступника в мене.
- 12. Обгорнула мене дика гущавина; бугаї Базанські обступили мене.
- 13. Роззявили ротища свої, як лев рикаючий, що здобич шматує.
- 14. І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.
- 15. Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.
- 16. Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;
- 17. Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;
- 18. Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.
- 19. Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!
- 20. Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;
- 21. Спаси мене із пельки львиної! Так, ти вислухав мене, почувши буйволові роги.
- 22. Звіщати му імя твоє братам моїм; хвалити му тебе серед громади.
- 23. Ви, що боїтесь Господа, вихваляйте його; всї роди Якова, прославляйте його, і майте страх перед ним, всї поколїння Ізраїлеві!
- 24. Він бо не мерзиться і не гордує бідним у злиднях, і не одвертає лиця свого від него; і молитву його він вислухає.
- 25. Від тебе хвала моя у великому зборі; обітницї мої сповню перед тими, що бояться його.
- 26. Покірні їстимуть і наситяться; хвалити муть Господа ті, що його шукають, серце ваше жити ме по віки.
- 27. Схаменуться і навернуться до Господа всї кінцї землї; і перед тобою поклоняться всї поколїння народів.
- 28. Бо Господнє є царство, і він царює над народами.
- 29. Живляться і падають ниць всї тучні землї; перед ним поклоняться всї, що в порох повертаються, і хто не вдержить душі своєї живою.
- 30. Одно насїннє буде служити йому; буде залїчене Господеві, як рід.
- 31. Вони прийдуть і звістять людям, що народяться, правоту його, що так устроїв.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Псалми > Глава 22
