- 1. Благослови Господа, душе моя! Господи, Боже мій, дивно ти великий, ти зодягнувся величчєм і красою;
- 2. Ти сьвітлом, як шатою, покрився, розіпняв небеса, як плахту наметну;
- 3. Поставив двори свої над водами, обертаєш хмари на колесницю для себе, ти несешся на крилах вітру;
- 4. Ангели твої в тебе послами, слуги твої - огонь пожираючий.
- 5. Він утвердив землю на підвалинах її; вона не захитається по віки;
- 6. Безоднями покрив її, як одежою, води стояли понад горами.
- 7. Перед грозою твоєю погнались, перед голосом грому твого помчались далеко.
- 8. Гори піднялися, долини спустились до місця, котре призначив для них.
- 9. Визначив їм гряницю, і не перейдуть її; не вернуться назад, покрити землю.
- 10. Із жерел посилаєш у долини потоки: шумлять вони проміж горами;
- 11. Напувають всю зьвірину з поля; дикі ослята гасять смагу свою;
- 12. Над ними кублиться небесне птаство, між віттєм голос їх роздається.
- 13. Ти напуваєш гори з висоти твоєї; земля насичується плодом творива твого.
- 14. Ти кажеш рости траві для скота і зеленинї на вжиток людям: щоб хлїба достачити із землї,
- 15. І вино, щоб веселило серце чоловіка; щоб міг оливою лице намастити, і щоб хлїб покріпив серце чоловіка.
- 16. Насичаються дерева Божі, кедри Ливанські, що посадив їх,
- 17. На них гнїздиться птаство; на кипарисах бузько знайшов собі домівку.
- 18. Високі гори для козлів диких, скелї - сховиско лисицям.
- 19. Він сотворив місяць, щоб часи значити; сонце знає, коли заходити.
- 20. Ти розкинеш темряву, і ніч настала; тодї ворушиться вся зьвірина лїсна;
- 21. Молоді леви ричать за здобичею, і щоб жадати поживи для себе від Бога.
- 22. Зійде сонце, вони вертають назад і в своїх норах лягають.
- 23. Чоловік виходить до свого дїла, і до своєї працї аж до вечора.
- 24. Як багато, Господи, творива твого! Все премудростю сотворив єси, земля повна багацтва твого.
- 25. Те море, велике і на всї сторони широке: там ворушиться безлїч зьвірини, малої і великої.
- 26. Там судна дорогу верстають, за ними кит, котрого сотворив єси, щоб там побивався.
- 27. Всї вони тебе дожидають, щоб їжу їх у свій час дав їм.
- 28. Ти даєш їм, вони збирають; ти відчиняєш руку твою, вони добром насичаються.
- 29. Ти одвертаєш лице твоє, вони лякаються; возьмеш духи їх, вони, визївнувши, у порох повертаються.
- 30. Пішлеш твого духа, будуть сотворені, та й обновиш лице землї.
- 31. Слава Господня буде по віки, Господь буде радїти творивом своїм;
- 32. Він погляне на землю, і вона тремтить; доторкнеться гір, і вони димують.
- 33. Сьпівати му Господеві, поки життя мого, сьпівати му псальми Богові мому, як довго життя стане.
- 34. Нехай буде люба йому думка моя, і звеселюся в Господї.
- 35. Нехай щезнуть грішники із землї, і беззаконних нехай не буде. Благослови, душе моя, Господа! Аллилуя*!
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Псалми > Глава 103
