- 1. Проводиреві; псальма Давидова. Б оже, хвало моя, не мовчи!
- 2. Бо губи грішника і губи зрадливі проти мене відчинились; брехливими язиками говорять проти мене.
- 3. Ненависними словами мене обступили, і безвинно напали на мене.
- 4. За любов мою ворогують на мене; а я все молюся.
- 5. А вони менї злом за добро, за любов ненавистю відплатили.
- 6. Пусти на него беззаконника, і сатана нехай стоїть праворуч у него.
- 7. Коли на судї стане, нехай вийде виноватий, і благаннє його нехай за гріх полїчиться.
- 8. Нехай віку свого не звікує, а уряд його возьме инший!
- 9. Сини його будуть сиротами, а жінка його вдовою!
- 10. Нехай сини його, блукаючи, на жебри розійдуться, і покинувши пустки свої, хлїба просять!
- 11. Лихварь нехай все, що він має, загорне, й чужі люде працю його розхоплять!
- 12. Нехай нїкого не має, хто постояв би в добротї до його, і нехай не буде нїкого, хто б сиріт його помилував!
- 13. Потомство його нехай згине, в другому поколїнню нехай імя його буде затерте!
- 14. Нехай згадаються перед Господом несправедливостї батьків його, і гріх матері його нехай не затреться!
- 15. Нехай гріхи їх все будуть перед Господом, а він знищить память їх на землї!
- 16. Тому, що не було на думцї в його, творити милість, що до смерти гнобив чоловіка нужденного і бідного і засмученого в серцї.
- 17. Любив він проклін, нехай же спаде на його! Не любив благословення, нехай же нїколи не зазнає його!
- 18. Прокляттєм, як одежою, зодягався, нехай же як вода просякне внутро його, і, як олїй, костї його проникне!
- 19. Нехай буде йому одежою, котрою зодягається, і поясом, котрим все підперезується!
- 20. Така доля від Господа нехай буде ворогам моїм, і тим, що проти душі моєї зло говорять.
- 21. Ти ж, Господи, Боже, заступи мене задля імені твого! Блага бо милість твоя; спаси мене!
- 22. Я бо нужденний і бідний, і серце моє зранене в мене.
- 23. Як тїнь, що простирається, я зникаю, як сарана полохаюсь.
- 24. Колїна мої від посту охляли, і тїло моє змарнїло.
- 25. І став я сьміховиском для них; побачивши мене, головами своїми покивують.
- 26. Поможи менї, Господи, Боже мій! Спаси мене по милостї твоїй!
- 27. Щоб люде знали, що се рука твоя, Господи, і твоє дїло.
- 28. Нехай вони проклинають мене, а ти благослови! Встануть вони, то допусти сором на них, і дай зрадуватись слузї твому!
- 29. Вороги мої нехай соромом покриються і ганьбою своєю, як плащом, обгорнуться.
- 30. Буду щиро прославляти Господа устами моїми, і серед збору хвалити його.
- 31. Бо він стоїть по правицї бідного, щоб спасти його від тих, що душу його судять.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Псалми > Глава 108
