Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Старий Завіт > Псалми > Глава 101

Глава 101

1. Молитва нужденного, що, униваючи серцем, виливає жаль свій перед Господом. Господи, почуй молитву мою, і прийми жаль мій!
2. Не ховай лиця твого в день тїсноти моєї; прихили ухо до мене; в день, коли призиваю тебе, не гайся, вислухай мене.
3. Бо днї мої, як дим, улїтають, і костї мої, як у жарі, тлїють.
4. Як билина, серце моє обгоріло та ізсохло, вже забув я хлїб мій їсти.
5. Від голосу мого стогнання пристали костї мої до тїла.
6. Я, мов пеликан в пустинї, мов сова на руїнах.
7. Не сплю і став, як одинока пташина на криші.
8. Цїлий день кепкують з мене вороги мої; кленуться мною ті, що проти мене лютують.
9. Попіл став для мене хлїбом, а напиток мій з сльозами мішаю,
10. Задля гнїву твого і яростї твоєї; ти бо підняв мене, і кинув мене.
11. Днї мої, як тїнь зникають, і як трава я сохну.
12. Ти ж, Господи, будеш по віки, і память твоя з роду в рід.
13. Ти встанеш, змилосердишся над Сионом; час бо вже, помилувати їх, прийшов бо визначений час.
14. Твої бо слуги полюбили каміння його, і жаль їм розвалин його.
15. І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
16. Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
17. Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
18. Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
19. Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
20. Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
21. Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
22. Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
23. Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
24. Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!
25. З нащаду сьвіта ти утвердив землю, і небеса - твориво рук твоїх.
26. Вони перейдуть, ти ж останешся, вони всї, як одежа, зостаріються; як шати переміниш їх, і вони переміняться.
27. Ти ж все той самий, і лїтам твоїм нема кінця.
28. Сини слугів твоїх будуть жити, і насїннє їх не загине перед тобою.