- 1. Не хочу ж, браттє, щоб ви не знали, що отцї наші всї під хмарою були, і всї через море переходили;
- 2. і всї в Мойсея хрестили ся в хмарі і в морі;
- 3. і всї ту саму їжу духовну їли;
- 4. і всї той самий напиток духовний пили; бо пили з духовної скелї, що йшла за ними, скеля ж була Христос.
- 5. Та многих з них не вподобав Бог, бо поражені були в пустинї.
- 6. Се ж стало ся нам прикладом, щоб не бажали лихого, яко ж і вони бажали.
- 7. Анї ідолослужителями не робіть ся, яко ж деякі з них, яко ж писано: Посїдали люде їсти й пити і встали грати.
- 8. Анї робім перелюбу, як деякі з них робили, та й полягло їх за один день двайцять три тисячі.
- 9. Анї спокушуймо Христа, яко ж деякі з тих спокушували, та й погинули від гадюк.
- 10. Анї нарекаймо, яко ж деякі з них нарекали, та й погинули від губителя.
- 11. Усе ж се прикладами стало ся їм, прописано ж на науку нашу, на котрих конець віку прийшов.
- 12. Тим же, хто думає стояти, нехай гледить, щоб не впав.
- 13. Не яка спокуса настигла на вас, тільки чоловіча; вірен же Бог, котрий не допустить, щоб ви були спокушені більш, нїж що здолїєте (знести); а зробить із спокусою й вихід, щоб ви здолїли знести.
- 14. Тим, любі мої, втїкайте від ідолського служення.
- 15. Яко мудрим глаголю; судїть, що я глаголю:
- 16. Чаша благословення, котру благословляємо, хиба не єсть общеннє крови Христової? хлїб, що переломлюємо, хиба не єсть общеннє тїла Христового?
- 17. Бо один хлїб, одно тїло ми многі; всї бо від одного хлїба причащаємось.
- 18. Погляньте на Ізраїля по тїлу; хиба ті, що їдять посьвяти, не спільники жертівнї?
- 19. що ж я кажу? що ідол що-небудь єсть? або посьвят ідолський що-небудь єсть?
- 20. Нї, а що посьвячують погане, бісам посьвячують, а не Богові. Не хочу ж, щоб ви були спільниками бісів.
- 21. Не можете чашу Господню пити і чашу бісовську, не можете трапезї Господнїй причащати ся і трапезї бісовській.
- 22. Чи нам же роздражати Господа? хиба ми дужчі Його?
- 23. Все менї можна, та не все на користь; все менї можна, та не все збудовує.
- 24. Нїхто свого нехай не шукає, а кожен (того) що другого.
- 25. Все, що на торгу продаєть ся, їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
- 26. Бо Господня земля і повня її.
- 27. Коли ж хто з невірних запрошує вас і схочете пійти, то все поставлене перед вами їжте, нїчого не сумнячись задля совісти.
- 28. Коли ж хто вам скаже: Се ідолський посьвят, тодї не їжте задля того, хто вам сказав, і задля совісти; бо Господня земля і повня її.
- 29. Про совість же я кажу, не про свою, а про другого; чого бо вільність моя судити маєть ся від совісти другого?
- 30. Коли ж я благодаттю причащаю ся, на що менї хулу приймати (за те), за що дякую?
- 31. Оце ж, чи то їсте, чи пєте, чи що инше робите, все на славу Божу робіть.
- 32. Не будьте спотиканнєм нї Жидам, нї Грекам, нї церкві Божій,
- 33. яко ж і я у всьому всїм годжу, не своєї шукаючи користи, а користи многих, щоб спасли ся. Г ОЛОВА
- 34. Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі П. Куліша та І. Пулюя > Новий Завіт > До Коринтян перве Посланнє Сьв. Ап. Павла > Глава 10