Глава 13

  • 1. Дбайте про любов і жадайте духовного, найбільше ж, щоб пророкувати.
  • 2. Бо, хто говорить (чужою) мовою, не людям говорить, а Богу; бо нїхто не чує (слухає) його; а духом він говорить тайне.
  • 3. Хто ж пророкує, людям говорить на збудованнє, і напоминаннє і утїшеннє.
  • 4. Хто говорить (чужою) мовою, себе збудовує; а хто пророкує, церкву збудовує.
  • 5. Хочу ж, щоб усї ви говорили мовами, та раднїщ, щоб пророкували; більший бо хто пророкує, нїж хто говорить мовами, хиба що й вияснює, щоб церква збудованнє прийняла.
  • 6. Тепер же, браттє, коли прийду до вас, мовами говорячи, то що вам за користь, коли вам не говорити му або одкриттєм, або знаннєм, або пророцтвом, або наукою?
  • 7. Ба й бездушне, що дає голос, чи сопілка, чи гуслї, коли різноти голосу не дає, як розуміти, що виграєть ся в сопілку або в гуслї.
  • 8. Бо коли й сурма невиразний голос дає, то хто готовити меть ся до бою?
  • 9. Так само й ви, коли подасте мовою незрозуміле слово, як зрозумієть ся говорене? на вітер бо говорити мете.
  • 10. Стільки, як от буває, родів слів на сьвітї, і нї одно з них без голосу.
  • 11. Коли ж не зрозумію значіння слів, буду тому, хто говорить, чужоземець, і хто говорить, чужоземець менї.
  • 12. Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, то гледїть, щоб збагатїли ними на збудованнє церкві.
  • 13. Так, хто говорить (чужою) мовою, нехай молить ся, щоб міг вияснювати.
  • 14. Коли бо молюсь (чужою) мовою, дух мій молить ся, розуміннє ж моє без'овочне.
  • 15. Що ж (робити)? Молити мусь духом, молити мусь же й розуміннєм; співати му духом, співати му й розуміннєм.
  • 16. Бо коли благословити меш духом, то як той, хто займе місце невченого, скаже "амінь" на твоє дякуваннє, коли він не знає, що говориш.
  • 17. Ти бо добре дякуєш, тільки ж другий не збудовуєть ся.
  • 18. Дякую Богу моєму, що я більш усїх вас говорю мовами.
  • 19. Тільки ж у церкві лучче менї пять слів промовити розуміннєм моїм, щоб і инших навчити, нїж десять тисяч слів (чужою) мовою.
  • 20. Браттє, не бувайте дїти розуміннєм; нї, в лихому бувайте малолїтниками, у розумінню ж звершеними.
  • 21. В законї писано: Чужими язиками й чужими устами говорити му людям сим, та й так не послухають мене, глаголе Господь.
  • 22. Тим же язики на ознаку не тим, хто вірує, а невірним; пророцтво ж не невірним, а віруючим.
  • 23. Коли оце зійдеть ся вся церква докупи, і всї чужими мовами заговорять, увійдуть же і невчені або невірні, то чи не скажуть, що ви дурієте?
  • 24. Коли ж усї пророкують і ввійде хто невірний або невчений, то від усїх буде докорений і від усїх суджений.
  • 25. І так тайни серця його виявлять ся, і так припавши лицем, поклонить ся Богові, звіщаючи, що справдї з вами Бог.
  • 26. Що ж (треба робити), браттє? Коли сходитесь, і кожен псальму має, науку має, мову має, одкриттє має, виясненнє має, - усе на збудованнє нехай буде.
  • 27. Коли хто (чужою) мовою говорить, (говоріть) по двоє, а найбільш по троє, і чергами, а один нехай вияснює.
  • 28. Коли ж нема вияснювателя, то нехай мовчить у церкві; собі ж нехай говорить та Богові.
  • 29. Пророки ж нехай по двоє і по троє говорять, а инші нехай міркують.
  • 30. Коли ж другому, що сидить, одкриєть ся (що), перший нехай мовчить.
  • 31. Можете бо всї один за одним пророкувати, щоб усї навчались і всї утїшались.
  • 32. І духи пророцькі пророкам корять ся.
  • 33. Не єсть бо Бог безладу, а впокою, як по всїх церквах у сьвятих.
  • 34. Жінки ваші в церквах нехай мовчять; бо не дозволено їм говорити, а щоб корили ся, яко ж закон глаголе.
  • 35. Коли ж хочуть чого навчитись, нехай дома в своїх чоловіків питають; сором бо жінкам у церкві говорити.
  • 36. Хиба од вас слово Боже вийшло? або до вас одних досягло?
  • 37. Коли хто думає пророком бути або духовним, нехай розуміє, що те що пишу вам, се заповідї Господнї.
  • 38. Коли ж хто не розуміє, нехай не розуміє.
  • 39. Тим же, браттє, бажайте пророкувати, та й говорити мовами не боронїть.
  • 40. Усе нехай поважно та до ладу робить ся.