Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Старий Завіт > Псальми > Глава 2

Глава 2

1. Чого метушаться народи, і люди задумують марне?
2. Встають царі землі, князі зговорюються разом на Господа й на його Помазаника:
3. “Порвімо їхні кайдани, скиньмо із себе їхню кормигу!”
4. Той, хто живе на небі, з них сміється, Господь із них глузує.
5. Тоді то до них говорить у своїм гніві, в своїм обуренні їх бентежить:
6. “Адже то я настановив мого царя над Сіоном, горою святою моєю!”
7. Оповіщу про постанову. Господь сказав до мене: “Син мій єси ти, я породив тебе сьогодні.
8. Проси в мене, і я дам тобі народи в спадщину, і кінці землі тобі в посілість.
9. Ти розторощиш їх жезлом залізним, немов посуд ганчаря, розіб'єш їх.”
10. Отож, царі, ви нині зрозумійте, і схаменіться ви, що правите землею.
11. Служіте Господеві в страсі й радуйтесь у тремтінні.
12. Цілуйте його ноги, щоб він не розгнівався й не загинули ви в дорозі, коли зненацька запалає гнів його. Блаженні всі, що покладаються на нього.