Глава 39

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52
  • 1. На дев'ятому році Седекії, юдейського царя, десятого місяця, прибув Навуходоносор, вавилонський цар, з усім своїм військом під Єрусалим та й обліг його.
  • 2. А на одинадцятому році Седекії, четвертого місяця, дев'ятого дня зроблено пролом у місті,
  • 3. й увійшли всі князі вавилонського царя та й розтаборились коло Середніх воріт: Нергалсарецер із Сінмагіру, Невушазбан, старший між скопцями, Нергалсарецер, старший над чарівниками, з усіма іншими князями вавилонського царя.
  • 4. Як же побачили їх Седекія, юдейський цар, й усі військові люди, то повтікали, вийшовши вночі з міста через царський сад ворітьми між двома мурами, та й кинулися на дорогу в степ.
  • 5. Але халдейське військо погналося за ними й наздогнало Седекію на степах єрихонських і взяли його, й повели до Навуходоносора, вавилонського царя, у Рівлу, у Хамат-землю, тож той вирік над ним засуд.
  • 6. Вавилонський цар звелів повбивати у Рівлі синів Седекії у нього на очах, та й усіх вельмож юдейських звелів повбивати вавилонський цар.
  • 7. Седекію ж велів осліпити й закувати у кайдани, щоб відвести його у Вавилон.
  • 8. Палац царський і будинки людей попалили халдеї вогнем, а мури єрусалимські порозвалювали.
  • 9. Решту людей, що зостались у місті, й тих, що поперебігали до нього, та й усіх інших з народу виселив Невузардан, начальник охорони, у Вавилон.
  • 10. Деяких з убогих людей, що не мали нічого, лишив Невузардан, начальник охорони, у землі юдейській і понаділював їм при цій нагоді виноградники й поля.
  • 11. А про Єремію видав Навуходоносор, цар вавилонський, Невузарданові, начальникові охорони, такий наказ:
  • 12. «Візьми його, опікуйся ним і не чини йому нічого лихого; обходься з ним, як він тобі скаже.»
  • 13. Тоді Невузардан, начальник охорони, Невушазбан, старший над скопцями, Нергалсарецер, старший над чарівниками, й усі вельможі царя вавилонського послали
  • 14. та й узяли Єремію з тюремного двора й передали його Годолії, синові Ахікама, сина Шафана, щоб той пустив його додому. Так перебував він серед народу.
  • 15. До Єремії ж, ще як він був ув'язнений у тюремному дворі, надійшло таке слово Господнє:
  • 16. «Піди й скажи Еведмелехові кушієві: Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ось я здійсню мої слова про це місто, йому на лихо, не на добро. І вони здійсняться певного дня перед очима твоїми.
  • 17. Тебе ж врятую того дня, - слово Господнє, - і тебе не видадуть у руки людям, яких ти боїшся.
  • 18. Ні! Я тебе врятую! Ти не поляжеш від меча, і життя твоє буде тобі замість здобичі за те, що ти надіявся на мене» - слово Господнє.