Глава 1

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
  • 1. Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку
  • 2. аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких собі вибрав.
  • 3. Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з'являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство.
  • 4. Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули;
  • 5. бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом.
  • 6. Отож, зійшовшися, вони питали його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?»
  • 7. Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі.
  • 8. Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.»
  • 9. І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх.
  • 10. І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі
  • 11. і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо.»
  • 12. Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму - день ходи в суботу.
  • 13. Увійшовши (в місто), зійшли на горницю, де вони перебували, а саме: Петро і Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, (син) Якова.
  • 14. Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з його братами.
  • 15. І ставши тими днями Петро серед братів, - зібралось їх разом яких 120, - промовив:
  • 16. «Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса.
  • 17. Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього.
  • 18. Придбавши, отже, собі поле за свою злочинну нагороду, він упав сторч головою і тріснув надвоє, і все його нутро вилилось.
  • 19. Оце стало відомим усім, хто мешкає в Єрусалимі, так що те поле було прозвано їхньою мовою Гакелдама, тобто поле крови.
  • 20. Бо в книзі, псалмів написано: Хай огорожа його стане пусткою і ніхто у ній хай не мешкає. І: Нехай його уряд візьме другий.
  • 21. Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами,
  • 22. почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, - щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.»
  • 23. І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище Юст, і Матія.
  • 24. І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав,
  • 25. щоб узяти місце тієї служби й апостольства, що від нього Юда відпав, щоб відійти на своє місце.
  • 26. І кинули жереб, жереб же впав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.