- 1. Будьте моїми послідовниками, як і я - Христа.
- 2. Радію, що ви про мене згадуєте в усьому і тримаєте передання так, як я передав вам.
- 3. Хочу, щоб ви знали, що кожному чоловікові голова є Христос, а голова жінці - чоловік, а голова Христові - Бог.
- 4. Кожний чоловік, що молиться чи пророкує з покритою головою, соромить свою голову.
- 5. А кожна жінка, що молиться чи пророкує з непокритою головою, соромить свою голову, бо це те саме, якби була обголена.
- 6. Бо коли жінка не покривається, нехай обстрижеться. А коли сором жінці стригтися чи голитися, нехай покривається.
- 7. Чоловікові не слід покривати голову, він бо образ і слава Божа, жінка ж - слава чоловіка;
- 8. бо не чоловік від жінки, а жінка від чоловіка,
- 9. і не чоловіка створено для жінки, а жінку для чоловіка.
- 10. Тому жінка мусить мати на голові знак влади (над нею) заради ангелів.
- 11. Одначе, в Господі ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка,
- 12. бо так, як жінка від чоловіка, так само й чоловік через жінку, а все від Бога.
- 13. Розсудіть самі: Чи ж воно личить жінці непокритій молитися до Бога?
- 14. Хіба сама природа вас не вчить, що коли чоловік запускає волосся, то це для нього сором.
- 15. А коли жінка запускає довге волосся, то це для неї слава, бо довге волосся дано їй замість покривала.
- 16. Коли ж хто сперечатися хоче, - то ми такого звичаю не маємо, ані Церкви Божі.
- 17. Робивши ж вам оці зауваження, не можу я вас похвалити за те, що ваші сходини виходять вам не на добро, а на зло.
- 18. Найперше бо зачуваю, що коли сходитеся на збори, - роздори постають між вами; і я цьому почасти вірю,
- 19. бо мусять бути у вас єресі, щоб виявилися випробувані між вами.
- 20. Ваші сходини не є - споживання вечері Господньої.
- 21. Бо кожен поспішає їсти свою вечерю: дехто ж голоден, а дехто п'яний.
- 22. Хіба не маєте домів, щоб їсти - пити? Чи може хочете зневажати Божу церкву, і засоромлювати тих, які нічого не мають? Що маю вам сказати? Чи похвалю вас? За це не похвалю.
- 23. Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб
- 24. і, віддавши подяку, розламав і сказав: «Це моє тіло, воно за вас дається. Це робіть на мій спомин.»
- 25. Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша - Новий Завіт у моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин.»
- 26. Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п'єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж доки він не прийде.
- 27. Тому хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за тіло і кров Господню.
- 28. Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п'є цю чашу.
- 29. Бо той, хто їсть і п'є, не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п'є.
- 30. Ось чому у вас багато недужих та хворих, а чимало й умирають.
- 31. Якби ми самі себе осуджували, то нас би не судили.
- 32. Коли ж Господь нас судить, він нас тим поправляє, щоб не були ми засуджені зо світом.
- 33. Отож, брати мої, коли ви сходитеся їсти, один одного дожидайте.
- 34. Як хтось голодний, хай їсть удома, щоб вам не сходитися на засуд. Про інше ж, як прийду, розпоряджу.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Новий Завіт > Перше послання до Корінтян > Глава 11
