- 1. Змагайте до любови, але бажайте гаряче духовних дарів, особливо ж - дару пророцтва.
- 2. А хто говорить мовами, той не людям говорить, лише Богові; бо ніхто його не розуміє: він говорить духом таємні речі.
- 3. Хто ж пророкує, то говорить людям: на повчання, попередження, розраду.
- 4. Хто мовами говорить, той сам себе повчає; хто ж пророкує, той повчає Церкву.
- 5. Я хочу, щоб усі ви говорили мовами, але ліпше, щоб ви пророкували; бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто мовами говорить, - хібащо він пояснює, щоб Церква мала повчання.
- 6. А тепер, брати, якщо б я прийшов до вас і заговорив мовами, яка вам користь із мене, коли я, говоривши до вас, не вділю вам ні об'явлення, ні знання, ні пророцтва, ні науки?
- 7. Так само воно і з бездушними речами, що дають звук, чи то сопілка, а чи то цитра: коли не видають із себе різних звуків, як розпізнавати, що грається на сопілці чи на гуслах?
- 8. Якже сурма лунає невиразно, хто приготується до бою?
- 9. Отак воно і з вами: коли ваша мова не має в собі ясних слів, як зрозуміти те, що ви говорите? Ви будете на вітер говорити!
- 10. Є їх чимало, тих усіляких мов на світі, і ні одна з них не позбавлена значення.
- 11. Та коли я не розумію значення слів, я буду тому, хто говорить, чужинцем, і той, хто говорить, буде мені чужоземцем.
- 12. Тим то й ви - коли вже так їх прагнете, отих духовних дарів, - старайтеся їх мати подостатком на збудування Церкви.
- 13. Тож, хто говорить мовами, хай молиться, щоб умів вияснити.
- 14. Бо коли я молюся мовами, дух мій молиться, а розум мій без плоду.
- 15. Що ж, отже, робити? Буду молитися духом, а й розумом буду молитись. Буду співати духом, а й розумом буду співати.
- 16. Інакше бо, коли благословлятимеш духом, - то як проста людина скаже «Амінь» на твою подяку, коли вона не знає, що ти кажеш?
- 17. Ти гарно дякуєш, та другий тим не повчається.
- 18. Дякую Богові моєму, що я більш усіх вас мовами говорю;
- 19. але в Церкві волію п'ять слів розумом моїм сказати, щоб навчити й інших, ніж десять тисяч слів мовами.
- 20. Брати, не будьте дітьми розумом! Щодо зла, будьте дітьми, а щодо розуму, то будьте зрілі.
- 21. Написано в законі: «Чужими мовами й іншими устами я буду говорити до народу цього, та вони й так мене не послухають», - каже Господь.
- 22. Так що мова знак не для віруючих, а для невіруючих; пророцтво ж, - не для невіруючих, а для віруючих.
- 23. Якщо, отже, зійдеться уся Церква разом і всі заходяться говорити мовами, а ввійдуть якісь неосвічені чи невіруючі, то хіба не скажуть, що ви божевільні?
- 24. Коли ж усі пророкують, і ввійде якийсь невіруючий чи неосвічений, його всі викривають, усі судять;
- 25. тайни його серця стають явними, і, таким чином, він, упавши ниць на землю, поклониться Богові й заявить, що Бог є справді поміж вами.
- 26. Що ж, брати? Коли ви сходитеся, а той має пісню, той навчання, той об'явлення, той мову, той пояснення - все хай буде для збудування!
- 27. Коли хтось говорить мовами, нехай буде їх двоє, а щонайбільше троє, і нехай один пояснює, і то по черзі.
- 28. Коли ж немає кому пояснити, нехай мовчить у церкві; нехай собі й Богові говорить.
- 29. Щождо пророків, то нехай двох або трьох говорить, інші ж хай розсуджують.
- 30. А як комусь з присутніх дано об'явлення, хай він перший мовчить.
- 31. Бо всі ви можете один за одним пророкувати, щоб усі навчились і всі були підбадьорені.
- 32. Духи пророків коряться пророкам,
- 33. бо Бог є Бог не безладу, а миру. Жінки ж, як у всіх церквах святих,
- 34. нехай мовчать, їм бо не дозволено говорити; нехай будуть у покорі, як і закон говорить.
- 35. Коли хочуть чогось навчитися, хай спитають удома своїх чоловіків: бо непристойно в церкві жінці говорити.
- 36. Хіба то від вас вийшло слово Боже? Хіба до вас одних тільки прибуло?
- 37. Якже комусь здається, що він пророк або має якийсь духовний дар, хай розуміє, що те, що пишу, -це заповідь Господня.
- 38. А коли хтось її не знає, то й він не знаним буде.
- 39. Тому, брати мої, прагніть пророкування, і говорити мовами не бороніте,
- 40. але все нехай діється пристойно й докладно.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі І. Хоменка > Новий Завіт > Перше послання до Корінтян > Глава 14