Глава 7

  • 1. Оцей Мелхиседек, цар Салему, священик Всевишнього Бога, який зустрів Авраама, коли він повертався після поразки царів, і який благословив його;
  • 2. якому Авраам відділив десятину з усього, і якого ім'я означає спершу «цар справедливости», а потім цар Салему, тобто «цар миру»;
  • 3. без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнений до Божого Сина, - зостається священиком повіки.
  • 4. Дивіться, отже, який великий той, якому патріярх Авраам дав десятину з найліпшої добичі!
  • 5. Також і ті з синів Леві, що мають сан священства, мають за законом наказ брати десятину з народу, тобто з своїх братів, дарма що вони вийшли з бедер Авраама.
  • 6. Той же, який не походить з їхнього роду, взяв десятину з Авраама і благословив того, що мав обітниці.
  • 7. Тим часом і сумніву не може бути, що нижчий благословляється вищим.
  • 8. Ба більше, тут беруть десятину люди, що вмирають; а там - той, про кого свідчать, що живе.
  • 9. І, так би мовити, і Леві, який тепер збирає десятини, дав був десятину через Авраама,
  • 10. бо він ще був у бедрах свого прабатька, коли Мелхиседек вийшов йому назустріч.
  • 11. Якби, отже, досконалість була через левітське священство, під яким народ одержав закон, то яка була б іще потреба з'являтись іншому священикові, за чином Мелхиседека, священикові, що не звався б за чином Арона?
  • 12. Бо як міняється священство, конче міняється і закон.
  • 13. Бо той, про кого це говориться, був з іншого коліна, з якого ніхто не служив при жертовнику.
  • 14. Відомо бо, що наш Господь походить від Юди, про покоління якого Мойсей нічого не згадав як про священиків.
  • 15. Це стає ще яснішим, коли на подобу Мелхиседека постає інший священик;
  • 16. він став ним не за законом тілесної заповіді, а за силою життя нетлінного,
  • 17. бо він прийняв таке свідоцтво: «Ти - священик повіки за чином Мелхиседека.»
  • 18. Так перша заповідь скасована через її неміч і безкорисність -
  • 19. закон бо не зробив нічого досконалим, - уведено ж кращу надію, яка зближає нас до Бога.
  • 20. Тим більше, що це не сталося без клятви: бо коли інші настановлялися священиками без клятви,
  • 21. то цей мав клятву того, який сказав до нього: «Господь поклявсь, і каятись не буде: Ти - священик повіки.»
  • 22. Ось чому Ісус став запорукою кращого союзу.
  • 23. Крім того: отих священиків було більше, бо смерть не дозволяла їм зоставатися;
  • 24. цей же, тому що перебуває повіки, має священство непроминальне
  • 25. і тому може спасти повіки тих, які через нього до Бога приступають, бо він завжди живий, щоб за них заступатися.
  • 26. Якраз і годилося, щоб ми мали такого первосвященика непорочного, відлученого від грішників і вищого за небеса,
  • 27. який не має потреби, як архиереї, щодня приносити перше за власні гріхи жертви, а потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву.
  • 28. Закон бо настановляє архиєреями людей, немочі підлеглих, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, що навіки досконалий.