Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Левит > Глава 7

Глава 7

1. І це господній закон про проступок. Це святе святих.
2. В місці де ріжуть всепалення, заріжуть барана проступку перед Господом, і кров пролиє в ноги жертівника довкруги.
3. І ввесь його жир принесе з нього, і задню часть і ввесь жир, що покриває внутреності і ввесь жир, що на внутреностях,
4. і дві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і чепець, що на печінці, візьме їх з нирками.
5. І їх священик принесе на жертівник - це жертва Господеві. Це за проступок.
6. Кожний чоловічого роду з священиків їстиме їх. В святому місці їстимуть їх. Це святе святих.
7. Так як те, що за гріх, так і те, що за проступок, їм один закон. Священик, який надолужує за нього, йому буде.
8. І священик, що приносить всепалення людині, скіра всепалення, яку він приносить, йому буде.
9. І кожна жертва, яку спечуть в печі, і кожна, яку спечуть на огні чи на скоровородці, для священика, що приносить, йому буде.
10. І всяка жертва спечена на олії і не спечена буде всім синам Аарона, кожному по рівному.
11. Це закон жертви спасіння, яку принесуть Господеві.
12. Якщо ж на похвалу принесе її, і принесе з жертвою похвали хліби з пшеничної муки спечені на олії, і пляцки прісні помазані олією, і муку замісену в олії.
13. З непрісними хлібами принесе свої дари з жертвою похвали за спасіння.
14. І принесе один з усіх своїх дарів відлучений дар Господеві. Священикові, що приносить кров спасіння, йому буде.
15. І мясо жертви похвали за спасіння йому буде, і в дні в якому приноситься, зїсться. Не остане з нього до ранку.
16. І якщо молитву чи як добровільний дар жертвуватиме свій дар, в день, в якому принесе свою жертву, зїсться і наступного дня.
17. І те, що осталось з мяса жертви до третого дня, спалиться огнем.
18. Якщо ж, їдячи, зїсть мясо третого дня, не прийметься йому, що його приносить, не припишиться йому. Нечистотою є. А душа, яка зїсть з нього, гріх одержить.
19. І мясо, яке доторкнеться до всього нечистого, не їстиметься, в огні спалиться. Кожний чистий їстиме мясо.
20. А душа, яка їстиме з мяса жертви спасіння, яке є господнім, і його нечистота на ньому, вигубиться та душа з свого народу.
21. І душа, яка доторкнеться до всякої нечистої речі, чи від людської нечистоти, чи нечистих чотироногих, чи всякої нечистої огиди, і зїсть мясо жертви спасіння, яке є господнім, та душа вигубиться з свого народу.
22. І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
23. Скажи ізраїльським синам, кажучи: Не їстимете ввесь жир рогатої худоби і овець і кіз.
24. І жир мертвечини і убитого звірами вжиєтся на всяке діло, і в їжу не їстиметься.
25. Кожний хто їсть жир з скота, з тих, якого принесе жертву Господеві, та душа вигубиться з свого народу.
26. Не їстимете всієї крови в усіх ваших поселеннях і з скотини і з птахів.
27. Всяка душа, яка зїсть кров, та душа вигубиться з свого народу.
28. І промовив Господь до Мойсея, кажучи:
29. І скажеш ізраїльським синам, кажучи: Хто приносить жертву спасіння Господеві принесе свій дар Господеві з жертви спасіння.
30. Його руки принесуть дари Господеві. Жир, що на грудях, і чепець печінки, принесе їх, щоб покласти дари перед Господом.
31. І священик покладе жир на жертівник, і груди будуть для Аарона і його синів.
32. І праве рамено дасьте як дар священикові з ваших жертв спасіння.
33. Хто з синів Аарона приносить кров спасіння і жир, йому буде праве рамено як часть.
34. Бо груди принесеного і рамено жертви взяв Я в синів ізраїльських з ваших жертов спасіння, і дав Я їх Ааронові - священикові і його синам, як вічний закон в синів ізраїльських.
35. Це помазання Аарона і помазання його синів від господніх жертв, в той день, коли я привів їх бути священиками Господеві,
36. так як заповів Господь дати їм в той день, коли помазав їх з поміж ізраїльських синів. Це закон вічний в їхні роди.
37. Це закон цілопалення і жертви і за гріхи і за проступок і посвячення і жертви спасіння,
38. так як заповів Господь Мойсеєві в Синайській горі, в день коли заповів ізраїльським синам приносити їхні дари перед Господом в Синайській пустині.