- 1. І післав Ісус син Навина з Саттіна двох молодців розвідати (землю), кажучи: Підіть і огляньте землю і Єрихон. І, пішовши, два молодці ввійшли до Єрихону і ввійшли до хати жінки розпусниці, якої імя Раав, і замешкали там.
- 2. І сповіщено цареві Єрихону, кажучи: Мужі з ізраїльських синів ввійшли сюди розвідати землю.
- 3. І післав єрихонський цар і промовив до Раави, кажучи: Виведи мужів, що ввійшли до твоєї хати вночі, бо прийшли розвідати землю.
- 4. І жінка, взявши мужів, заховала їх і сказала їм мовлячи: Мужі ввійшли до мене,
- 5. а як брама замикалася в темряві, і вийшли мужі. Не знаю куди пішли. Женіться за ними, може схопите їх.
- 6. Вона ж вивела їх на стрих і заховала їх в льоні, що зібраний в неї на стриху.
- 7. І мужі гналися за ними дорогою до Йордану, до переходів, і брама була замкнена. І сталося як вийшли ті, що гналися за ними,
- 8. і скорше ніж поклалися вони спати, вона вийшла до них на стрих
- 9. і сказала до них: Знаю, що Господь дав вам землю, бо ваш страх напав на нас.
- 10. Бо ми почули, що Господь Бог висушив Червоне море перед вашим лицем, коли ви виходили з єгипетскої землі, і те, що зробив двом аморейським царям, які були на другому боці Йордану, Сіону і Оґу, яких ви вигубили.
- 11. І ми, почувши, жахнулися нашим серцем, і не стало більше душі в нікому з нас від вашого лиця, бо Господь Бог ваш Бог високо на небі і на землі вдолі.
- 12. І тепер покленіться мені Господом Богом, що томущо я вам чиню милосердя, вчините і ви милосердя в домі мого батька
- 13. і живим оставите дім мого батька і моєї матері і моїх братів і ввесь мій дім і все, що є їхнє, і вирвете душу мою від смерти.
- 14. І сказали їй мужі: Душа наша за вашу на смерть. І вона сказала: Коли передасть Господь вам місто, вчинете зі мною милосердя і правду.
- 15. І спустила їх через віконце
- 16. і сказала їм: Ідіть в гори, щоб не зустріли вас ті, що женуться, і переховуватиметесь там три дні, доки не повернуться ті, що женуться за вами, після цього і підете вашою дорогою.
- 17. І сказали до неї мужі: Ми є чисті в цій твоїй клятві.
- 18. Ось ми входимо в часть міста, і покладеш знак, цей червоний шнурок вивісиш у вікні, яким ти нас ним спустила, а твого батька і твою матір і твоїх братів і ввесь дім твого батька збереш в себе до твоєї хати.
- 19. І буде, що кожний, хто вийде надвір через двері твоєї хати, собі буде винний, а ми невинні в цій твоїй клятві, і за тих, які з тобою будуть в твоїй хаті, ми будемо винні.
- 20. Якщо ж хтось нам перешкодить чи виявить ці наші слова, будемо невинні в цій твоїй клятві.
- 21. І сказала їм: За словом вашим так хай буде, і їх відіслала.
- 22. І вони відійшли і пішли в гори і остались там три дні. І ті, що гналися пошукали по всіх дорогах і не знайшли.
- 23. І повернулися два молодці і зійшли з гори і перейшли до Ісуса сина Навина і розповіли йому все, що трапилося їм.
- 24. І сказали до Ісуса, що: Видав Господь в нашу руку всю землю, і кожний що живе на тій землі, набрався від нас страху.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Iсус Навин > Глава 2