- 1. І коли ввесь нарід закінчив переходити Йордан, і сказав Господь Ісусові, мовлячи:
- 2. Взявши з народу людей, по одному з кожного племени,
- 3. заповідж їм, кажучи: Візьміть з посеред Йордану дванадцять відповідних каменів і, понісши їх разом з вами самими, покладіть їх в вашім таборі, де отаборитеся там вночі.
- 4. І Ісус, покликавши дванадцятьох славетних мужів з ізраїльських синів, по одному з кожного племени,
- 5. сказав їм: Ідіть передімною перед лицем Господа на середину Йордану, і кожний, взявши, хай звідти понесе камінь на своїх раменах за числом дванадцятьох ізраїльських племен,
- 6. щоб ці були вам завжди на лежачий знак, щоб коли тебе завтра запитає твій син, кажучи: Чим для вас є ці каміння?
- 7. І ти обясниш твому синові, кажучи: Томущо спорожніла ріка Йордан перед лицем кивота завіту Господа всієї землі, як переходив його. І ці каміння будуть на память вам - ізраїльським синам на віки.
- 8. І так вчинили ізраїльські сини, так як Господь заповів Ісусові, і, взявши дванадцять каменів з посеред Йордану, так як заповів Господь Ісусові коли завершувався перехід ізраїльських синів, і принесли разом з собою до табору і там покали.
- 9. Поклав же Ісус і дванадцять інших каменів в тому Йордані на місці, що було під ногами священиків, які несли кивот господнього завіту, і вони є там аж до сьогоднішнього дня.
- 10. Стояли ж в Йордані священики, що несли кивот завіту, аж доки Ісус не завершив все, що заповів Господь звістити народові, і нарід поспішився і перейшов.
- 11. І сталося, що коли закінчив весь нарід переходити, перейшов і кивот господнього завіту, і каміння перед ними.
- 12. І перейшли сини Рувима і сини Ґада і ті, що з половини племени Манассії, озброєні перед ізраїльськими синами, так як їм заповів Мойсей.
- 13. Сорок тисяч добре озброєних до бою перейшли перед Господом на війну до міста Єрихону.
- 14. В тому дні вивищив Господь Ісуса перед усім ізраїльським народом, і скільки часу жив боялися його так як Мойсея.
- 15. І сказав Господь Ісусові, мовлячи:
- 16. Заповідж священикам, що несуть кивот завіту господнього свідчення вийти з Йордану.
- 17. І заповів Ісус священикам, кажучи: Вийдіть з Йордану.
- 18. І сталося, коли з Йордану вийшли священики, які несли кивот завіту господнього і поклали ноги на землю, вода Йордану потекла на місце і плила так як вчера і третього дня вздовж всього русла.
- 19. І нарід пішов від Йордану в десятий (день) першого місяця. І ізраїльські сини отаборилися в Ґалґалах, на часті, що на сході сонця від Єрихону.
- 20. І Ісус поставив в Ґалґалах цих дванадцять каменів, яких взяв з Йордану,
- 21. кажучи: Коли ваші сини запитають вас, кажучи: Що це за каміння?
- 22. Сповістіть вашим синам, що: Ізраїль перейшов Йордан по сухому,
- 23. коли Господь Бог наш висушив воду Йордану перед ними, доки не перейшли, так як вчинив Господь Бог наш з Червоним морем, якого Господь Бог наш висушив перед нами, доки ми не перейшли,
- 24. щоб всі народи землі пізнали, що господня сила кріпкою є, і щоб ви почитали Господа Бога вашого в усякому часі.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Iсус Навин > Глава 4