Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Книга Суддiв > Глава 11

Глава 11

1. І Єфта Ґалаадіт сильний в кріпості. І він був сином жінки розпусниці, і вона породила Ґалаадові Єфту.
2. І породила жінка Ґалаада йому синів. І змужніли сини жінки і викинули Єфту і сказали йому: Не унаслідиш в домі нашого батька, бо ти є син жінки розпусниці.
3. І відійшов Єфта з перед лиця своїх братів і поселився в землі Тов, і збиралися до Єфти мужі прості і ходили з ним.
11. І сталося по днях і воювали сини Аммона з Ізраїлем.
5. І сталося, коли воювали сини Аммона з Ізраїлем, і пішли ґаладські старшини взяти Єфту в землі Тов
6. і сказали до Єфти: Ходи і будеш нам вождем, і воюватимемо з синами Аммона.
7. І сказав Єфта ґаладським старшинам: Чи не ви зненавиділи мене і вигнали мене з дому мого батька і відіслали мене від себе? І що це, що ви прийшли до мене, коли болієте?
8. І сказали ґалаадські старшини до Єфти: Не так. Тепер ми прийшли до тебе, і підеш з нами, і воюватимемо з синами Аммона. І будеш нам головою, всім, що живуть в Ґалааді.
9. І сказав Єфта до ґалаадських старшин: Якщо повертаєте мене з вами воювати проти синів Аммона і передасть їх Господь переді мною, я буду вам головою.
10. І сказали ґалаадські старшини до Єфти: Господь буде Той, що чує між нами, якщо не вчинемо так, за твоїм словом.
12. І післав Єфта послів до царя синів Аммона, кажучи: Що мені і тобі, що ти прийшов до мене воювати зі мною в моїй землі?
13. І сказав цар синів Аммона до послів Єфти: Томущо Ізраїль взяв мою землю коли ішов він з Єгипту від Арнона аж до Явокка і аж до Йордану. І тепер поверни їх з миром.
14. І повернулися посли до Єфти. І післав Єфта послів до царя синів Аммона,
15. кажучи: Так говорить Єфта: Не забрав Ізраїль моавської землі і землі синів Аммона
16. коли ішов він з Єгипту, але пішов Ізраїль по пустині аж до Червоного моря і прийшов аж до Кадиса.
17. І післав Ізраїль послів до царя Едома, кажучи: Пройдемо крізь твою землю. І не послухав цар Едома. І післав до царя моавського і не забажав. І сів Ізраїль в Кадисі.
18. І перейшов по пустині і обійшов землю Едома і землю Моава і пройшов на схід сонця до землі Моава і отаборилися на другій стороні Арнона і не ввійшов до границь Моава, бо Арнон був границею Моава.
19. І післав Ізраїль послів до Сіона царя Есевона Аморрея, і сказав йому Ізраїль: Пройду крізь землю твою аж до місця мого.
20. І не забажав Сіон, щоб Ізраїль пройшов крізь його околиці. І зібрав Сіон ввесь свій нарід і отаборився в Яссі і воював з Ізраїлем.
21. І передав Господь Бог Ізраїля Сіона і ввесь його нарід в руку Ізраїля, і він побив їх. І унаслідив Ізраїль всю землю аморрея, що жив в землі.
22. І унаслідив всю околицю аморрея від Арнона і аж до Явока і від пустині і аж до Йордану.
23. І тепер Господь Бог ізраїльський вигнав аморрея з перед лиця свого народу Ізраїля, і ти унаслідиш її собі?
24. Чи не те, що дав в насліддя тобі твій бог Хамос, це унаслідиш? І все, що дав в насліддя Господь Бог наш від лиця нашого, це унаслідимо ми.
25. І тепер чи кращий є ти від Валака сина Сепфора моавського царя? Чи не війною воював з Ізраїлем, чи не бючись бився з ними?
26. Проти дому Ізраїля в Есевоні і в дочірних його і в Язирі і в дочірних його і в усіх містах, що при Йордані, тридцять літ, чому не спасли їх в тому часі?
27. І я не згрішив проти тебе, і ти чиниш зі мною зло, що воюєш проти мене. Хай судить Господь, що сьогодні судить між синами ізраїльськими і між синами Аммона.
28. І не послухався цар синів Аммона і не послухався слів Єфти, які післав до нього.
29. І був на Єфті дух Господний, і він пройшов землю ґалаадську і Манассії і перейшов сторож ґаладську і від сторожі ґалаадської на другий бік до синів Аммона.
30. І помолився Єфта молитвою до Господа і сказав: Якщо передаючи передаси мені синів Аммона в мою руку,
31. і буде хто лиш вийде з дверей мого дому мені на зустріч, коли я повернуся в мирі від синів Аммона, і буде Господеві, і принесу його в цілопалення.
32. І перейшов Єфта до синів Аммона воювати з ними, і передав їх Господь в його руки.
33. І побив їх дуже великою шкодою від Ароіра і аж до приходу до Семоіта двадцять міст аж до виноградників Авела, і посоромлені були сини Аммона перед лицем ізрїльських синів.
34. І прийшов Єфта до Массифи до своєї хати, і ось його дочка виходила йому на зустріч з тимпанами і хорами, і вона його улюблена одиначка, і немає в нього сина чи дочки тільки вона.
35. І сталося коли він побачив її, і роздер свою одіж і сказав: Горе, дочко моя, в дорозі ти мені стала, поганим стало це в моїх очах, я ж відкрив мої уста про тебе до Господа і не зможу відвернути.
36. І сказала до нього: Батьку мій, якщо про мене відкрив ти твої уста до Господа, чини зі мною, так як вийшло з твоїх уст, томущо тобі вчинив Господь пімсту над твоїми ворогами над синами Аммона.
37. І сказала до свого батька: І вчини мені це слово: дай мені два місяці, і піду і вийду на гори і оплачу моє дівоцтво, і я і мої дружки.
38. І сказав: Іди. І відіслав її на два місяці. І пішла вона і її дружки, і оплакала своє дівоцтво на горах.
39. І сталося після закінчення двох місяців і повернулася до свого батька, і виповнив Єфта свою молитву, якою помолився, вона і не пізнала мужа. І сталося заповіддю в Ізраїлі,
40. з днів до днів ішли ізраїльські дочки оплакувати дочку Єфти Ґалаадіта чотири дні в році.