Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > 2-а Самуїлова > Глава 1

Глава 1

1. І сталося після того, як помер Саул і Давид повернувся, побивши Амалика, і сів Давид в Секелаку два дні.
2. І сталося третого дня і ось прийшов чоловік з табору з народу Саула і його одіж роздерта, і земля на його голові, і сталося коли входив він до Давида і впав на землю і поклонився йому.
3. І сказав йому Давид: Звідки ти прийшов? І сказав до нього: Я спасся з табору Ізраїля.
4. І сказав йому Давид: Яке це слово, сповісти мені? І сказав що: Втік нарід з бою, і впало багато народу і померло. І помер і Саул, і його син Йонатан помер.
5. І сказав Давид слузі, що йому сповіщав: Як ти взнав, що помер Саул і його син Йонатан.
6. І сказав слуга, що це сповіщав йому: Припадком трапився я на горі Ґелвує, і ось Саул опирався на свій спис, і ось колісниці і вельможі на нього натискали.
7. І він поглянув позад себе і побачив мене і покликав мене, і я сказав: Ось я.
8. І він сказав мені: Хто ти? І я сказав: Я Амаликіт.
9. І сказав до мене: Стань же надо мною і убий мене, бо мене обняла страшна темрява, бо вся моя душа в мені.
10. І я став над ним і я убив його, бо знав, що не житиме після того як він впаде. І я взяв царський вінець, що на його голові, і запинку, що на його руці, і я приніс їх сюди моєму панові.
11. І Давид взяв свій одяг і роздер його, і всі мужі, що з ним, роздерли їхню одіж.
12. І плакали і ридали і постили аж до вечора за Саула і за його сина Йонатана і за нарід Юди і за ізраїльський дім, бо були побиті мечем.
13. І сказав Давид слузі, що йому сповіщає: Звідки ти? І він сказав: Я син мужа з роду Амеликіта.
14. І сказав йому Давид: Як ти не побоявся підвести твоєї руки, щоб забити господнього помазанника
15. і Давид покликав одного з своїх слуг, і сказав: Пішовши, напади на нього. І він убив його, і він помер.
16. І сказав до нього Давид: Твоя кров на твоїй голові, бо твої уста засвідчили проти тебе, кажучи, що: Я забив господнього помазанника.
17. І Давид цим плачем оплакував Савла і його сина Йонатана,
18. і сказав повчити синів Юди, ось записано в книзі Правди:
19. Постав стовпа Ізраїле, за померших на твоїх висотах, за ранених. Як впали сильні.
20. Не сповіщайте в Ґеті і не розповідайте на роздоріжжях Аскалона, щоб часом не зраділи дочки чужинців, щоб часом не зраділи дочки необрізаних.
21. Гори, що в Ґелвуї, хай на вас не зійде роса, ані дощ, ані поля первоплодів, бо там зневажливо розправились зі щитом сильних, щит Саула не був помазаний олією.
22. Від крови ранених, від жиру сильних лук Йонатана не повернувся назад порожним, і меч Саула не повернувся порожним.
23. Саул і Йонатан, улюблені і прекрасні, нерозлучні, гарні (були) за їхнього життя і в їхній смерті не розділилися, легкі понад орлів і сильніші над львів.
24. Плачте ізральські дочки за Саулом, що зодягав вас кармазином з вашою прикрасою, що приносив золоту прикрасу для вашої одежі.
25. Як впали сильні посеред бою. Йонатан побитий на твоїх висотах.
26. Болію за тебе, мій брате Йонатане. Ти мені дуже прекрасний, прекрасною мені понад любов жінок є твоя любов.
27. Як впали сильні і пропала віськова зброя.