- 1. І в днях Давида був три роки голод, рік по році, і пошукав Давид Господне лице. І сказав Господь: Неправда на Саулі і на його домі через його кроваві побиття, якими побив Ґаваонітів.
- 2. І покликав цар Давид Ґаваонітів і поговорив з ними. І Ґаваоніти не є синами Ізраїля, томущо вони є з останку Аморрея, і сини Ізраїля поклялися їм. І Саул шукав побити їх, коли він ревнував за синами Ізраїля і Юди.
- 3. І сказав Давид до Ґаваонітів: Що вчиню вам, і чим надолужу, і поблагословите господне насліддя?
- 4. І сказали йому Ґаваоніти: Немає нам (діла до) срібла і золота з Саулом і з його домом, і немає нам чоловіка, щоб убити в Ізраїлі. І сказав: Що ви скажете і вчиню вам?
- 5. І сказали до царя: Чоловік, що вибив би нас і переслідував нас, який задумав вигубити нас, вигубимо його, щоб не було його в усій околиці Ізраїля.
- 6. Хай буде нам дано сім мужів з його синів, і повісимо їх на сонці перед Господом в Ґаваоні Саула, як вибраних Господеві. І сказав цар: Я дам.
- 7. І цар пощадив Мемфівостея сина Йонатана, сина Саула, через господню клятву, що між ними, між Давидом і між Йонатаном сином Саула.
- 8. І взяв цар двох синів Ресфи дочки Аї, яких вона породила Савлові, Ермонія і Мемфівостея, і пять синів Міхоли дочки Саула, яких породила Есріїлові синові Верзеллія Моулатія
- 9. і дав їх в руку Ґаваонітів, і вони повісили їх на сонці на горі перед Господом, і цих сім впали разом. І вони померли в днях жнив, в перших (днях) на початку жнив ячменю.
- 10. І взяла Ресфа дочка Аї мішок і прикріпила його до скелі на початку жнив ячменю, аж доки не впала на них вода з неба, і не дала птахам неба вдень і звірам поля вночі спочити на них.
- 11. І сповіщено Давидові, що вчинила Ресфа дочка Аї наложниця Саула. І вони ослабли, і захопив їх Дан син Йои з нащадків ґіґантів.
- 12. І пішов Давид і взяв кості Саула і кості Йонатана його сина у мужів синів Явіса Ґалаадського, які викрали їх з стіни Ветсана, бо поклали їх там чужинці в день, коли чужинці побили Саула в Ґелвуї.
- 13. І він приніс кості Саула звідти і кості Йонатана його сина і зібрав кості повішаних.
- 14. І поховали кості Саула і кості Йонатана його сина і (кості) повішаних в землі Веніямина в боці (гори) в гробниці Кіса його батька, і вчинили все, що цар заповів. І після цього Бог вислухав землю.
- 15. І була ще війна чужинців з Ізраїлем. І пішов Давид і його слуги з ним і воювали з чужинцями, і Давид ослаб.
- 16. І Єсвій, що був з нащадків Рафи і вага його списа триста сиклів ваги міді і він при поясі мав булаву, і задумував побити Давида,
- 17. і поміг йому (Давидові) Авесса син Саруї і побив чужинця і забив його. Тоді мужі Давида поклялися, кажучи: Не вийдеш більше на війну з нами і не згасиш ізраїльського світильника.
- 18. І після цього була ще війна в Ґеті з чужинцями. Тоді Севоха Астатотія побив Сефа, що з нащадків Рафа.
- 19. І була війна в Ґові з чужинцями. І Елеанан син Аріорґіма Вифлеємець побив Ґоліята Ґеттея, і дерево його списа як ткацька поперечка.
- 20. І була ще війна в Ґеті. І був чоловік мадон (великан), і пальці його рук і пальці його ніг шість і шість, числом двадцять чотири і він народився від Рафи.
- 21. І він зневажив Ізраїля, і його побив Йонатан син Семея брата Давида.
- 22. Ці чотири народилися як нащадки ґіґантів в Ґеті в Рафовім домі. І впали від руки Давида і руки його рабів.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > 2-а Самуїлова > Глава 21