- 1. Тоді Саломон сказав: Господь сказав, що мешкатиме в темряві.
- 2. І я збудував дім твому імені, освячений Тобі і готовий, щоб жити (в ньому) на віки.
- 3. І цар відвернув своє лице і поблагословив ввесь збір Ізраїля, і ввесь збір Ізраїля стояв.
- 4. І той сказав: Благословенний Господь Бог Ізраїля, який заговорив в свому імені до Давида мого батька і сповнив своїми руками, кажучи:
- 5. Від дня, в якому Я вивів мій нарід з єгипетскої землі, Я не вибрав міста з усіх племен Ізраїля, щоб збудувати дім, щоб там було моє імя, і Я не вибрав чоловіка, щоб був за вождя над моїм народом - Ізраїлем.
- 6. І Я вибрав Єрусалим, щоб там було моє імя і Я вибрав Давида, щоб був над моїм народом Ізраїлем.
- 7. І було на серці Давида мого батька збудувати дім імені Господа Бога Ізраїля,
- 8. і Господь сказав до Давида мого батька: Томущо впало на твоє серце збудувати дім моєму імені, добре ти зробив, що впало на твоє серце.
- 9. Лише не ти збудуєш дім, але твій син, який вийде з твоїх бедр, цей збудує дім моєму імені.
- 10. І Господь довершив своє слово, яке сказав, і я став замість Давида мого батька, і я сів на престолі Ізраїля, так як сказав Господь, і я збудував дім імені Господа Бога Ізраїля.
- 11. І я там поставив кивот, в якому там (є) господний завіт, який Він заповів Ізраїлеві.
- 12. І він став перед господним престолом перед всім збором Ізраїля і простягнув свої руки,
- 13. бо Соломон зробив мідяну підставу і поставив її посеред двору храму, пять ліктів її довжина і пять ліктів її ширина і три лікті її висота, і став на ній і впав на коліна перед всією громадою Ізраїля і підняв до неба свої руки
- 14. і сказав: Господи Боже Ізраїля, немає подібного до Тебе Бога на небі і на землі, зберігай завіт і милосердя з твоїми рабами, що ходять перед Тобою всім серцем.
- 15. Те, що Ти зберіг твому рабові Давидові моєму батькові, те, що Ти мовив йому, кажучи, і сказав Ти твоїми устами і твоїми руками довершив Ти до цього дня.
- 16. І тепер Господи Боже Ізраїля, збережи твому рабові моєму батькові Давидові те, що Ти йому мовив, кажучи: Не забракне тобі чоловіка перед моїм лицем, що сидить на престолі Ізраїля, тільки якщо твої сини збережуть їхню дорогу, щоб ходити в моєму законі, так як ти ходив переді Мною.
- 17. І тепер, Господи Боже Ізраїля, хай же вірним виявиться твоє слово, яке Ти сказав твому рабові Давидові.
- 18. Бо хіба поправді Бог житиме з людьми на землі, хоч небо і небо небес не достатні Тобі, і яким є цей дім, який я збудував,
- 19. і поглянеш на молитву твого раба і на моє благання, Господи Боже, щоб вислухати благання і молитву, якою твій раб молиться перед Тобою сьогодні,
- 20. щоб твої очі були відкриті над цим домом вдень і вночі, над цим місцем, про яке сказав Ти, щоб там прикликати твоє імя, щоб вислухати молитву, якою твій раб молиться на цьому місці.
- 21. І вислухаєш благання твого раба і твого народу Ізраїля, яким помоляться на цьому місці, і Ти вислухаєш на місці твого перебування з неба і почуєш і будеш милосердним.
- 22. Якщо згрішить чоловік проти свого ближнього, і візьме клятву за нього, щоб він клявся, і прийде і клястиметься перед жертівником в цьому домі,
- 23. і Ти вислухаєш з неба і зробиш і судитимеш твоїм рабам, щоб віддати беззаконному і віддати за його дорогами на його голову, щоб пімстити праведного, віддати йому за його праведністю.
- 24. І якщо твій нарід Ізраїля буде переможений перед ворогом, якщо згрішать проти Тебе, і повернуться і визнаються твому імени і помоляться і благатимуть перед Тобою в цьому домі,
- 25. і Ти вислухаєш з неба і будеш милосердним за гріхи твого народу Ізраїля і повернеш їх до землі, яку Ти дав їм і їхнім батькам.
- 26. Коли замкнеш небо і не буде дощу, бо згрішать проти Тебе, і помоляться на цьому місці і хвалитимуть твоє імя і відвернуться від їхніх гріхів бо Ти їх пригнітиш,
- 27. і Ти вислухаєш з неба і будеш милосердним за гріхи твоїх рабів і твого народу Ізраїля, бо обявиш їм добру дорогу, якою підуть нею, і даси дощ на твою землю, яку Ти дав твому народові в насліддя.
- 28. Якщо буде голод на землі, якщо буде смерть, згубний дух і ржа, якщо буде саранча і гусениця, якщо ворог засмучуватиме його перед їхніми містами, в усякій пошесті і всякім болю,
- 29. і всяка молитва і всяке благання, яке лиш буде в кожної людини і в усього твого народу Ізраїля, якщо чоловік пізнає свою пошесть і свою хворобу і простягне свої руки до цього дому
- 30. і Ти вислухаєш з неба, з твого готового помешкання і помилуєш і даси чоловікові за його дорогами, як лише пізнаєш його серце, бо Ти сам знаєш серце людських синів,
- 31. щоб боялися твоїх доріг всі дні, в яких вони живуть на лиці землі, яку Ти дав нашим батькам.
- 32. І всякий чужинець, який не є з твого народу Ізраїля, і цей прийде з землі здалека через твоє велике імя і твою сильну руку і твоє високе рамено, і прийдуть і помоляться на цьому місці,
- 33. і вислухаєш з неба з твого готового помешкання і зробиш за всім, за чим закличе до Тебе чужинець, щоб всі народи землі пізнали твоє імя і боялися Тебе так, як твій нарід Ізраїль, і пізнали, що твоє імя прикликане на цей дім, якого я збудував.
- 34. Якщо ж твій нарід вийде на війну проти своїх ворогів дорогою, якою пішлеш їх, і помоляться Тобі в напрямі цього міста, яке Ти його вибрав, і дому, який я збудував твому імені,
- 35. і почуєш з неба їхнє благання і їхню молитву і зробиш їхнє оправдання.
- 36. Як згрішать проти Тебе, [бо немає чоловіка, який не згрішить,] і побєш їх і видаси їх перед лицем ворогів і поведуть їх в полон ті, що полонять, до землі ворогів, до землі далеко чи близько,
- 37. і повернуть їхнє серце в їхній землі, звідки переведені були туди, і повернуться і благатимуть Тебе в їхньому полоні, кажучи: Ми згрішили, ми вчинили неправедно, ми вчинили беззаконня,
- 38. і повернуться до Тебе всім серцем і всією їхньою душею в землі своїх поневолювачів і помоляться в напрямі їхньої землі, яку Ти дав їхнім батькам, і міста, яке Ти вибрав, і дому, який я збудував твому імені,
- 39. і почуєш з неба з твого готового помешкання їхню молитву і їхнє благання і зробиш суд і будеш милосердний з народом, що згрішив проти Тебе.
- 40. Тепер, Господи, хай же будуть відкриті твої очі і твої уха хай почують благання (з) цього місця.
- 41. І тепер встань, Господи Боже, на твій спочинок, Ти і кивот твоєї сили. Твої священики, Господи Боже, хай зодягнуться в спасіння, і твої сини хай зрадіють в добрах.
- 42. Господи Боже, не відверни лиця твого помазанника, згадай щедрості Давида твого раба.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > 2-а хронiки > Глава 6