- 1. І після цих слів і цієї правди прийшов Сеннахирім цар Ассурів і прийшов проти Юди і отаборився проти міст з мурами і сказав їх захопити.
- 2. І побачив Езекія, що прийшов Сеннахирім і лице його (наставлене, щоб) воювати проти Єрусалиму,
- 3. і зробив нараду зі своїми старшинами і сильними, щоб заткати води джерел, які були поза містом, і йому помогли.
- 4. І він зібрав багато народу і замкнули джерела води і ріку, що плила через місто, кажучи: Щоб не прийшов цар Ассурів і не знайшов багато води і не закріпився.
- 5. І закріпився Езекія і збудував ввесь розбитий мур і вежі і зізовні іншу стіну напереді, і скріпив руїни міста Давида і приготовив багато зброї.
- 6. І поставив володарів міста над народом, і зібралися до нього на площу брами рівнини, і він заговорив до їхнього серця, кажучи:
- 7. Будьте сильні і будьте мужні, не лякайтеся лиця царя Ассура і лиця всього народу, що з ним, бо численніші ті, що з нами, ніж ті, що з ним.
- 8. З ним тілесні рамена, з нами ж наш Господь Бог, щоб спасати і воювати нашу війну. І нарід скріпився від слів Езекії царя Юди.
- 9. І після цього післав Сеннахирім цар Ассурів своїх рабів до Єрусалиму, і він (був) під Лахісом і все військо з ним, і післав до Езекії царя Юди і до всього Юди, що в Єрусалимі, кажучи:
- 10. Так говорить Сеннахирім цар Ассурів: На що ви покали надію і сіли в облозі в Єрусалимі?
- 11. Чи не обманює вас Езекія, щоб видати вас на смерть і на голод і на спрагу, кажучи: Наш Господь Бог спасе нас з руки царя Ассура?
- 12. Чи не цей є Езекія, який знищив свої жертівники і свої високі (місця) і сказав Юді і тим, що живуть в Єрусалимі, мовлячи: Поклонитеся перед цим жертівником і на ньому жертвуватимете?
- 13. Чи не взнали ви про те, що зробив я і мої батьки всім народам країн? Чи спромоглися боги народів всієї землі спасти свій нарід від моєї руки?
- 14. Хто між всіма богами цих народів, яких вигубили мої батьки (дав спасіння)? Чи змогли спасти свій нарід від моєї руки? Чи зможе ваш Бог спасти вас від моєї руки?
- 15. Тепер хай вас не обманює Езекія і хай не вкладає у вас надію, щоб так чинити, і не вірте йому. Бо не може бог всякого народу і царства спасти свій нарід з моєї руки і з руки моїх батьків, отже ваш Бог не спасе вас від моєї руки.
- 16. І ще заговорили його раби проти Господа Бога і проти Езекії його раба.
- 17. І він написав письмо, щоб зневажити Господа Бога Ізраїля, і сказав про нього мовлячи: Як боги народів землі не спасли своїх народів від моєї руки, так Бог Езекії не спасе свого народу від моєї руки.
- 18. І він закричав великим голосом по Юдейському проти народу, що на стінах Єрусалиму, щоб залякати їх і стягнути, щоб забрати місто.
- 19. І заговорив проти Бога Єрусалиму, так як і проти богів народів землі, діл людських рук.
- 20. І помолився цар Езекія і пророк Ісая син Амоса про це і закричали до неба.
- 21. І Господь післав ангела, і вигубив всякого сильного вояка і володаря і вождя в таборі царя Ассура, і він повернувся зі встидом на лиці до своєї землі. І він прийшов до дому свого бога, і (дехто) з тих, що вийшли з його лона, вбили його мечем.
- 22. І Господь спас Езекію і тих, що жили в Єрусалимі, від руки Сеннахиріма царя Ассурів і від руки всіх і дав їм спокій довкруги.
- 23. І численні приносили дари Господеві до Єрусалиму і дари Єзекії цареві Юди, і після цього він був вивищений в очах всіх народів.
- 24. В тих днях Езекія захворів до смерти. І він помолився до Господа і Він його вислухав і дав йому знак.
- 25. І Езекія не віддав (Господеві) за віддачою, яку йому дав, але його серце піднялося. І був на ньому гнів і на Юді і Єрусалимі.
- 26. І впокорився Езекія з висоти свого серця і ті, що жили в Єрусалимі, і господний гнів не найшов на них в днях Езекії.
- 27. І в Езекії було багацтво і дуже велика слава, і зробив собі скарби срібла і золота і дорогоцінного каменя і пахощів і склади зброї і бажаного посуду
- 28. і міста на плоди зерна і вина і олії і ясла для всякої скотини і огорожі для стад
- 29. і міста, які собі збудував, і стада овець і багато волів, бо Господь дав йому дуже великий гурт.
- 30. Сам Езекія замкнув вихід води горішнього Ґіона і повернув їх вділ на південь міста Давида. І Езекії щастило в усіх його ділах.
- 31. І так перед старшинами володарів з Вавилону, що були післані до нього, щоб випитати в нього про знак, що стався на землі, Господь його оставив, щоб його випробувати і щоб побачити те, що в його серці.
- 32. І осталі слова Езекії і його милосердя, ось це записане в пророцтві пророка Ісаї сина Амоса і в книзі царів Юди й Ізраїля.
- 33. І заснув Езекія з своїми батьками, і поховали його на високому (місці) між гробницями синів Давида, і ввесь Юда і ті, що живуть в Єрусалимі, вівдали йому славу і честь в його смерті. І замість нього зацарював Манассія його син.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > 2-а хронiки > Глава 32