Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Псалми > Глава 43

Глава 43

1. На кінець. Пісня для синів Корея на врозумлення.
2. Боже ми почули нашими ухами, наші батьки сповістили нам діло, яке ти вчинив в їхніх днях, в днях давнини.
3. Твоя рука вигубила народи, і Ти їх насадив, Ти завдав зло народам і Ти їх викинув.
4. Бо вони не унаслідили землю їхнім мечем, і їх не спасла їхня рука, але твоя правиця і твоє рамено і освітлення твого лиця, бо Ти їх вподобав.
5. Ти сам є моїм царем і моїм Богом, що заповідаєш спасіння Якова.
6. В Тобі проколюємо рогами наших ворогів і в твому імені вважаємо за ніщо тих, що повстають проти нас.
7. Бо я не надіюся на мій лук, і мій меч мене не спасе.
8. Бо Ти нас спас від тих, що нас гнітили, і Ти засоромив тих, що нас ненавиділи.
9. В Бозі похвалимося ввесь день і в твому імені визнаватимемося на віки.
10. А тепер Ти нас відкинув і завстидав і не вийдеш в наших силах.
11. Ти нас повернув в зад перед нашими ворогами, і ті, що нас ненавиділи собі розграбили.
12. Ти дав нас як овець в їжу і Ти нас розсіяв між народами.
13. Ти віддав твій нарід без ціни, і не було багато (доходу) при їхній виміні.
14. Ти нас поклав в погорду для наших сусідів, на кпини і посміховище тим, що довкруги нас.
15. Ти нас поставив як притчу між народами, на покиваня голови між народами.
16. Цілий день мій сором переді мною, і мене покрило засоромлення мого лиця
17. від голосу того, що гордить і оговорює, від лиця ворога і того, що переслідує.
18. Це все на нас прийшло, і ми Тебе не забули і не поступили неправедно в твоїм завіті,
19. і наше серце не відступило назад. І Ти звернув наші стежки з твоєї дороги.
20. Бо Ти нас упокорив у місці де чинили зло, і нас покрила тінь смерті.
21. Якщо ми забули імя нашого Бога, і якщо ми підняли наші руки до чужого Бога,
22. чи Бог цього не дослідить? Бо Він знає скрите в серці.
23. Бо задля Тебе нас вбивають ввесь день, вважають нас як овець на заколення.
24. Встань, чому спиш, Господи? Встань, і не відкинь до кінця.
25. Чому відвертаєш твоє лице, забуваєш про нашу бідноту і наші болі?
26. Бо наша душа упокорена до пороху, наш живіт прилип до землі.
27. Встань, Господи, поможи нам і визволи нас задля твого імени.