Глава 89

  • 1. Молитва Мойсея, божого чоловіка. Господи, Ти став для нас пристановищем в роді і роді.
  • 2. Раніше ніж повстали гори і була зліплена земля і вселенна і від віку аж до віку Ти є.
  • 3. Не поверни людини до впокорення. І Ти сказав: Поверніться людські сини.
  • 4. Бо в твоїх очах тисяча літ як вчорашний день, який минув, і сторожа в ночі.
  • 5. Роки будуть їм в погорду. Ранок хай мине наче трава,
  • 6. вранці зацвите і мине, ввечорі відпаде, ствердне і посохне.
  • 7. Бо ми зникли в твому гніві і стривожилися в твоїй люті.
  • 8. Ти поклав перед Тобою наші беззаконня, наш вік на просвічення твого лиця.
  • 9. Бо всі наші дні пропали, і ми зникли в твому гніві. Наші літа прирівнялися до павутини.
  • 10. В них дні наших літ сімдесять років, якщо ж в силах, вісімдесять років, і більшість з них труд і біль. Бо прийшла на нас слабість, і будемо скартані.
  • 11. Хто знає силу твого гніву і від твого страху твій гнів?
  • 12. Так обяви почислити твою правицю і скартаних серцем в мудрості.
  • 13. Повернися, Господи. Доки? І дай вмолитися за твоїх рабів.
  • 14. Ми вранці сповнилися твого милосердя і ми зраділи і розвеселилися в усіх наших днях.
  • 15. Ми розвеселилися за ті дні коли Ти нас упокорив, літа, в яких ми побачили зло.
  • 16. І поглянь на твоїх рабів і на твої діла і попровадь їхніх синів,
  • 17. і хай світлість нашого Господа Бога буде на нас, і випрями для нас діла наших рук.