- 1. Пішли твій хліб на лице води, бо за багато днів його знайдеш.
- 2. Дай часть сімом і вісімом, бо не знаєш, яке зло буде на землі.
- 3. Коли хмари наповняться дощем, виливають на землю. І якщо дерево впаде на південь і якщо на північ, на місці, куди дерево впаде, там буде.
- 4. Хто пильнує вітер не посіє, і хто дивиться на хмари не пожне,
- 5. в них немає того, хто знає, яка дорога духа. Так як кості вагітної в лоні, так не впізнаєш божі творіння, все що Він чинитиме.
- 6. Вдосвіта сій твоє насіння, і на вечір хай не ослабне твоя рука, бо не знаєш котре зійде, чи це, чи те, і чи оба разом добрі.
- 7. І світло солодке і добре очам бачити сонце.
- 8. Бо і коли людина поживе багато літ, в усіх цих звеселиться і згадає дні темряви, бо будуть численні. Все, що приходить, марнота.
- 9. Звеселися молодче, в твоїй молодості, і хай тобі добро вчинить твоє серце в днях твоєї молодості, і ходи в дорогах твого серця і за зором твоїх очей, і знай, що після цього всього тебе Бог приведе до суду.
- 10. І відстав лють від твого серця і відведи зло від твого тіла, бо молодість і незнання - марнота.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Екклезiяст > Глава 11
