Глава 12

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
  • 1. І в днях твоєї молодости згадай Того, що тебе створив, аж доки не прийдуть дні зла і надійдуть роки, в яких скажеш: Немає мені в них милування.
  • 2. Доки не померкне сонце і світло і місяць і звізди, і повернуться хмари після дощу.
  • 3. В день, в якому зрушаться сторожі дому і зігнуться мужі сили, і бездільні будуть жінки, що мелять, бо зменшилися числом, і потемніють ті, що їх видно крізь дірку.
  • 4. І замкнуть двері на торговиці в немочі голосу жінки, що меле, і підніметься на голос горобця, і упокорені будуть всі дочки співу.
  • 5. І з висоти побачать, і жахи на дорозі. І зацвите миґдал, і потовстіє саранча, і розсіється капарис, бо людина пішла до свого вічного дому, і окружили торговицю ті, що оплакують.
  • 6. Доки не знищиться сріблий шнурок, і розбитим буде чисте золото, і знищеним буде відро при джерелі, і колесо побіжить до става,
  • 7. і пісок повернеться до землі, як був, і дух повернеться до Бога, який його дав.
  • 8. Марнота марнот, сказав Екклизіяст, все марнота.
  • 9. І томущо Екклизіяст був мудрий над міру, він ще навчив нарід пізнання і ухо дослідить красу притчей.
  • 10. Багато Екклизіяст шукав знайти бажані слова і правильно написане, слова правди.
  • 11. Слова мудрих як рожно і як насаджені цвяхи, які дані від пастуха одного як збірка і з них є надмір.
  • 12. Мій сину, бережись робити багато книг. Немає кінця, і велике навчання труд для тіла.
  • 13. Кінець всього слова як чується: Бійся Бога і зберігай його заповіді, бо це - вся людина.