- 1. Слово, яке було до Єремії від Господа, і Навуходоносор цар Вавилону і все його військо і вся земля його влади воювали проти Єрусалиму і проти всіх міст Юди, кажучи:
- 2. Так сказав Господь: Іди до Седекії царя Юди і скажеш йому: Так сказав Господь: Видаванням видане буде це місто в руки царя Вавилону, і він його захопить і спалить його огнем.
- 3. І ти не спасешся з його руки і схопленням будеш схоплений і в його руки будеш виданий, і твої очі побачать його очі, і підеш до Вавилону.
- 4. Але послухай голос Господа, Седекіє царю Юди: Так говорить Господь:
- 5. В мирі помреш, і як оплакали твоїх батьків, що царювали перед тобою, так оплачуть і тебе і плачки тебе оплачуть. Бо Я промовив слово, сказав Господь. І Єремія сказав до царя Седекії всі ці слова в Єрусалимі. І сила царя Вавилону воювала проти Єрусалиму і проти міст Юди, проти Лахіса і проти Азика, бо вони з міст Юди осталися сильними містами.
- 8. Слово, що було до Єремії від Господа, після того як цар Седекія завершив завіт з народом, щоб проголосити відпущення,
- 9. щоб кожний відпустив свого раба і кожний свою рабиню єврея і єврейку свобідними, щоб не служив чоловік Юди.
- 10. І повернулися всі вельможі і ввесь нарід, що ввійшли в завіт, щоб кожний відіслав свого раба і кожний свою рабиню,
- 11. і дозволили стати їм слугами і служницями.
- 12. І було господне слово до Єремії, кажучи:
- 13. Так сказав Господь: Я заповів завіт з вашими батьками в дні, в якому Я їх вирвав з єгипетскої землі з дому рабства, кажучи:
- 14. Коли сповниться шість літ, відішлеш твого брата єврея, який тобі продасть себе. І хай працює на тебе шість літ, і відішлеш його свобідним. І вони не послухалися Мене і не схилили їхнього уха.
- 15. І сьогодні повернулися, щоб зробити те, що праведне перед моїми очима, щоб проголосити відпущення, кожний свого ближнього, і сповнили завіт перед моїми очима в домі, де на ньому названо моє імя.
- 16. І ви повернулися і опоганили моє імя, щоб повернути кожний свого раба і кожний свою рабиню, яких ви відіслали свобідними їхньою душею, собі на слуг і служниць.
- 17. Через це так сказав Господь: Ви мене не послухалися, щоб проголосити відпущення кожний відносно свого ближнього. Ось я проголошу вам відпущення на меч і на смерть і на голод і дам вас на розсіяння всім царствам землі.
- 18. І дам мужів, що переступили мій завіт, тих, що не поставили мій завіт, який зробили перед моїм лицем, як теля яке приготовили, щоб вчинити ним (жертву),
- 19. володарів Юди і сильних і священиків і нарід,
- 20. і дам їх їхнім ворогам, і їхні трупи будуть їжею для птахів неба і звірів землі.
- 21. І Седекію царя Юди і їхніх володарів Я дам в руки їхніх ворогів, і сила царя Вавилону на тих, що від них втікають.
- 22. Ось Я заповідаю, говорить Господь, і поверну їх до цієї землі, і воюватимуть проти неї і заберуть її і спалять її і міста Юди огнем, і дам їх спустошеними від тих, що живуть.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Старий Завіт > Єремiя > Глава 34
