Глава 13

  • 1. І був чоловік, що жив в Вавилоні, й імя йому Йоаким.
  • 2. І він взяв жінку, якій імя Сусанна дочку Хелкія, дуже гарну, і що боялася Господа.
  • 3. І її батьки праведні і навчили їхню дочку за законом Мойсея.
  • 4. І Йоакім був дуже багатий, і в нього багатий сад поблизу його дому. І до нього сходилися юдеї, томущо він був найславніший з усіх.
  • 5. І назначено двох старців з народу суддями в тому році, про що сказав Владика, бо: Вийшло беззаконня з Вавилону з старців суддів, які вважалися проводирями народу.
  • 6. Ці перебували в домі Йоакима, і приходили до них всі, що судилися.
  • 7. І сталося коли відходив нарід посеред дня, виходила Сусанна і ходила в саді свого чоловіка.
  • 8. І бачили її два старці кожного дня, як вона входила і ходила, і пожадали її.
  • 9. І обернули їхній ум і звернули свої очі, щоб не дивитися на небо, ані не памятати судьби праведних.
  • 10. І були оба зранені нею і не сповістили один одному їхній біль,
  • 11. бо встидалися сповістити їхнє пожадання, бо бажали бути з нею.
  • 12. І придивлялися закохано кожного дня, щоб її побачити.
  • 13. І сказав один до другого: Підім до дому, бо година обіду. І вийшовши розійшлися один від оного.
  • 14. І схилившись прийшли разом і питаючись один одного визнали причину - їхнє пожадання. І тоді спільно назначили час коли її зможуть знайти самою.
  • 15. І сталося коли вони наглядали за догідним днем, тоді вона ввійшла так як вчора і третого дня тільки з двома служницями і забажала помитися в саді, бо була спека.
  • 16. І не було там нікого за вийнятком двох схованих старців, які стежили за нею.
  • 17. І вона сказала служницям: Принесіть же мені олію і пахощі і замкніть двері саду, щоб я помилася.
  • 18. І вони зробили так як вона сказала, і замкнули двері саду і вийшли бічними дверима, щоб принести їм приказане, і не побачили старців, бо вони були сховані.
  • 19. І сталося, що як вийшли служниці, і два старці встали і підбігли до неї
  • 20. і сказали: Ось двері саду замкнені, і ніхто нас не бачить, і ми тебе пожадаємо. Тому погодься з нами і будь з нами.
  • 21. Якщо ж ні, засвідчимо проти тебе, що з тобою був молодець і через це ти відіслала від себе служниць.
  • 22. І застогнала Сусанна і сказала: Тісно мені звідусіль. Бо якщо це зроблю, мені смерть, а якщо не зроблю, не втечу з ваших рук.
  • 23. Краще мені, не зробивши, впасти в ваші руки, ніж грішити перед Господом.
  • 24. І Сусанна закричала великим голосом, закричали ж і два старці напроти неї.
  • 25. І один, побігши, відкрив двері сду.
  • 26. Як же почули в саді крик ті, що з хати, ввійшли через бічні двері, щоб побачити, що їй сталося.
  • 27. Коли ж старці сказали свої слова, раби дуже завстидалися, томущо ніколи не було сказано таке слово про Сусанну.
  • 28. І сталося, що на другий день, як зійшовся нарід до її чоловіка Йоакима, прийшли два старці повні беззаконних задумів проти Сусанни, щоб її забити,
  • 29. і сказали перед народом: Пішліть по Сусанну дочку Хелкія, яка є жінкою Йоакіма. Вони ж післали,
  • 30. і прийшла вона і її батьки і її діти і всі її кревні.
  • 31. Сусанна ж була дуже шляхотна і гарна на вид.
  • 32. А беззаконні приказали її відкрити, бо вона була закрита, щоб насититися її красою.
  • 33. Заплакали ж ті, що з нею, і всі ті, що її бачили.
  • 34. А два старці, вставши посеред народу, поклали руки на її голову.
  • 35. Вона ж плачучи поглянула на небо, бо в неї було серце, що надіялося на Господа.
  • 36. А старці сказали: Як ми проходжувалися самі в саді ввійшла ця з двома служницями і замкнула двері саду і відпустила служниць,
  • 37. і до неї прийшов молодець, який був схований, і ліг з нею.
  • 38. Ми ж будучи в куті саду, бачачи беззаконня, побігли до них.
  • 39. І бачачи їх, що були разом, його ж ми не змогли схопити, томущо він був сильнішим від нас, і відкривши двері вибіг,
  • 40. а цю, схопивши, запитали ми, хто був молодець,
  • 41. і вона не забажала нам сповістити. Це засвідчуємо. І збір повірив їм, як старцям народу і суддям, і засудили її на смерть.
  • 42. А Сусанна закричала великим голосом і сказала: Вічний Бог, що знає сховане, що бачить все перед тим, що воно станеться,
  • 43. Ти знаєш, що проти мене засвідчили брехню. І ось я вмираю, не зробивши нічого з того, що ці зле вигадали проти мене.
  • 44. І Господь вислухав її голос.
  • 45. І як її відводили, щоб вигубити, Бог підняв святий дух малого хлопчини, якому імя Даниїл,
  • 46. і він закричав великим голосом: Я чистий від цієї крови.
  • 47. А ввесь нарід повернувся до нього і сказали: Що це за слово, яке ти сказав?
  • 48. Він же ставши посеред них сказав: Такі ви безумні, сини Ізраїля? Не розсудивши, ані не пізнавши правду ви засудили дочку Ізраїля?
  • 49. Поверніться до суду. Бо ці засвідчили проти неї брехню.
  • 50. І ввесь нарід повернувся з поспіхом. І сказали до нього старці: Ходи сядь посеред нас і сповісти нам. Бо тобі Бог дав старшиньство.
  • 51. І сказав до них Даниїл: Розділіть їх один від одного далеко, і я їх випитаю.
  • 52. А як були розділені один від одного, він покликав одного з них і сказав до нього: Ти, що постарівся поганими днями, тепер прийшли твої гріхи, які ти раніше вчинив,
  • 53. судячи неправедні суди, і засуджуючи невинних а відпускаючи винних, коли говорить Господь: Невинного і праведного не убєш.
  • 54. Отже тепер якщо ти цю побачив, скажи під яким деревом ти їх побачив, що вони розмовляли разом? Він же сказав: Під яловицею.
  • 55. А Даниїл сказав: Правильно, ти збрехав на свою голову. Бо вже божий ангел, беручи від Бога рішення, розрубає тебе пополам.
  • 56. І відставивши його приказав привести другого. І сказав до нього: Ханаанське насіння а не Юди, тебе обманула краса, і пожадання повернуло твоє серце.
  • 57. Так ви робили з дочками Ізраїля, і вони боячись говорили з вами, але дочка Юди не стерпіла вашого беззаконня.
  • 58. Отже тепер скажи мені: Під яким деревом ти їх зловив, як вони говорили між собою? Він же сказав: Під дубом.
  • 59. Сказав же до нього Даниїл: Правильно, і ти збрехав на свою голову. Бо божий ангел жде, маючи меч, щоб розтесати тебе пополам, щоб вас вигубити.
  • 60. І закричав ввесь збір великим голосом і поблагословили Бога, що спасає тих, що на нього надіються.
  • 61. І повстали проти двох старців, бо Даниїл доказав з їхніх уст, що вони збрехали, і зробили з ними за злом, яке вони задумали на ближнього,
  • 62. щоб зробити за законом Мойсея, і їх забили. І спаслася невинна кров в тому дні.
  • 63. А Хелкій і його жінка похвалили Бога за їхню дочку Сусанну з її чоловіком Йоакімом і всіма кревними, бо не знайдено в ній соромного діла.
  • 64. І Даниїл став великий перед народом від того дня і пізніше. Вил і Дракон