Глава 1

< предыдущая глава   следующая глава >
Глава 1 2 3
  • 1. Симон-Петро, раб і посланець Ісуса Христа, до тих, що одержали віру, рівноцінну нашій, завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа.
  • 2. Ласка вам і мир хай примножаться в пізнанні Бога і нашого Господа Ісуса.
  • 3. Усе те, що потрібне для життя і побожности, подала нам його Божа сила - пізнанням того, хто покликав нас власною славою і чеснотою.
  • 4. Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоб через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши світового тління у хтивости.
  • 5. Тому докладіть усе дбання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті - пізнання,
  • 6. в пізнанні - стриманість, у стриманості - терплячість, у терплячості - побожність,
  • 7. у побожності - братерство, а в братерстві - любов.
  • 8. Бо коли це у вас є та примножується, воно не залишить вас без діла та без плоду для пізнання нашого Господа Ісуса Христа.
  • 9. А хто цього не має, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх давніх гріхів.
  • 10. Тому, брати, ревніше старайтеся утвердити ваше покликання та обрання, бо, роблячи це, ніколи не спотикнетеся.
  • 11. Бо так щедро дасться вам вхід до вічного Царства нашого Господа й Спасителя Ісуса Христа.
  • 12. Задля цього буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперешній правді.
  • 13. Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,
  • 14. знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос оголосив мені.
  • 15. Пильнуватиму, щоб і по моєму відході ви завжди про це пам'ятали.
  • 16. Бо не йдучи за хитрими байками, об'явили ми вам силу та прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши самовидцями його величі.
  • 17. Бо він прийняв честь і славу від Бога Батька, як до нього від величної слави прийшов такий голос: Це мій Син, мій улюблений, якого я вподобав.
  • 18. І ми, будучи з ним на святій горі, чули цей голос, що зійшов з неба.
  • 19. І маємо певніше пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього, як на світильник, що сяє в темному місці, доки почне розвиднятися і ранкова зоря засяє у ваших серцях,
  • 20. насамперед знаючи, що жодне пророцтво Писання не допускає власного пояснення.
  • 21. Бо пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, надхнені Святим Духом.