- 1. А були й неправдиві пророки в народі, як і між вами будуть неправдиві вчителі, які внесуть єресі погибелі й відречуться того Владики, що їх викупив, наводячи на себе швидку погибель.
- 2. І багато хто піде за їхніми розпустами, а через них дорога правди буде зневажена.
- 3. І в зажерливості вони ловитимуть вас лесними словами. Суд на них віддавна не бариться, а їхня погибель не дрімає.
- 4. Бо коли Бог не помилував ангелів, що згрішили, в кайданах темряви вкинув до пекла, щоб зберегти на суд,
- 5. і першого світу не помилував, зберіг восьмого, Ноя, проповідника справедливости, навівши на безбожних світовий потоп,
- 6. спалив міста Cодом та Гомору, засудивши їх на знищення, і дав як приклад для майбутніх безбожників,
- 7. а врятував праведника Лота, змученого розбещеним поводженням беззаконних,
- 8. бо праведник, живучи між ними, бачачи й чуючи безбожні діла, день у день краяв праведну душу;
- 9. Господь уміє рятувати побожних від спокуси, а неправедних зберігати на день суду для кари,
- 10. особливо ж тих, що ходять слідом за нечистою тілесною хтивістю і зневажають владу. Вони, зухвалі свавільці, не бояться зневажати слави,
- 11. тоді як ангели, що силою і міццю більші, не несуть на них зневажливого суду до Господа.
- 12. Вони, як та нерозумна звірина, що з природи призначена на зловлення і загибель, гудять те, чого не розуміють, і в тлінні своїм зітліють,
- 13. прийнявши кару як відплату за несправедливість. Вони повсякденні розкоші вважають за щастя; брудні й мерзотні, що насолоджуються своїми оманами, бенкетуючи з вами.
- 14. Очі повні перелюбу й безнастанних гріхів; вони зваблюють нестійкі душі, маючи серце, привчене до захланности, вони - діти прокляття.
- 15. Покинувши просту дорогу, вони заблукали, йдучи слідом за Валаамом з Восору, який полюбив несправедливу винагороду,
- 16. а дістав осуд за своє беззаконня: німа під'яремна ослиця, заговоривши людським голосом, спинила безумство пророка.
- 17. Вони - безводні джерела та гнані вітром хмари, [імла]; їм приготований морок темряви.
- 18. Бо висловлюючи марні нісенітниці, вони зваблюють нечистими тілесними хтивостями тих, хто ледве втік від блудників.
- 19. Вони обіцяють їм волю, самі будучи рабами тління; бо хто ким переможений, той тому і раб.
- 20. Бо коли ті, що втекли до пізнання нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа від нечистоти світу, ними ж знову оплутані, є переможними,- і останнє їм гірше від першого.
- 21. Бо краще їм було не пізнати дороги праведності, ніж пізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.
- 22. На них справдилася приказка: пес повернувся до своєї блювотини, а свиня, обмившись, валяється в багні.
Головна > Бібліотека > Бібліїстика > Переклади Біблії > Переклади Біблії українською мовою > Українська Біблія (УБ) у перекладі Українського біблійного товариства, 1997 р. > Новий Завіт > 2-е Петра > Глава 2
