Глава 11

  • 1. О, коли б були потерпіли ви трохи моє безумство! І все ж, терпите ви мене.
  • 2. Бо ревную за вас Божою ревністю, бо я заручив вас одному чоловікові, щоб, як чисту діву, поставити перед Христом.
  • 3. Боюся, щоб часом, як ото змій звів Єву своїм лукавством, щоб не зітліли і ваші розуми і ви не відхилилися від простоти й чистоти в Христі.
  • 4. Бо якби хто прийшов і проповідував іншого Ісуса, якого ми не проповідували, або прийняли іншого духа, якого ви не прийняли, або іншу благу вістку, якої не діставали, то ви б терпіли з радістю.
  • 5. Думаю, що я нічим не менший від великих апостолів.
  • 6. Хоч я і неук словом, але не знанням, та всюди в усьому ми виявилися перед вами.
  • 7. Чи я вчинив який гріх, впокорюючи себе, щоб ви підносилися; бо задарма благовістив я вам Божу Євангелію?
  • 8. Від інших Церков брав я, приймаючи плату для служіння вам,
  • 9. а прийшовши до вас і терплячи нестачу, не був я тягарем нікому, бо мою нестачу виповнили брати, прийшовши з Македонії. І в усьому зберіг я себе, щоб не бути для вас тягарем, - і збережу.
  • 10. Є в мені правда Христова, і цю похвалу не відійме в мене ніхто в країнах Ахаї.
  • 11. Чому? Може, тому, що я не люблю вас? Те знає Бог.
  • 12. А що роблю, те й робитиму, щоб відняти причину в тих, що шукають причини, щоб у тому, чим хваляться, показались такими, як і ми.
  • 13. Такі бо фальшиві апостоли, діячі лукаві, що вдають апостолів Христових.
  • 14. І не дивно, бо сам сатана вдає з себе ангела світла.
  • 15. Не велике діло, якщо його слуги видають себе за слуг праведности: їхній кінець буде за їхніми вчинками.
  • 16. Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за божевільного. А як ні, то прийміть мене хоч як божевільного, щоб і я трохи похвалився.
  • 17. Те, що кажу, - не кажу того в Господі, а наче в безумстві - у цій частині похвали.
  • 18. Бо багато хто хвалиться тілом, і я похвалюся.
  • 19. Бо ви з радістю приймаєте божевільних, хоч самі є мудрі.
  • 20. Бо ви приймаєте, коли хто вас неволить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто величається, коли хто б'є вас по обличчю.
  • 21. Як докір кажу, що ми наче стали немічні. Якщо хто відважується на щось, то, - кажу це нерозумно, - відважуюся і я.
  • 22. Вони юдеї? І я. Вони ізраїльці? І я. Вони Авраамове насіння? І я.
  • 23. Вони слуги Христові? Кажу як нерозумний: я - більше! У трудах - більше, в ранах - дуже багато, у в'язницях - надмірно, на межі смерти - часто.
  • 24. Від юдеїв дістав п'ять разів по сорок ударів без одного.
  • 25. Тричі киями був я битий. Один раз був каменований. Тричі корабель розбився зі мною - ніч і день я був у глибинах.
  • 26. У подорожах був часто, у небезпеках на річках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині, в небезпеках на морі, у небезпеках від фальшивих братів;
  • 27. у клопоті й трудах; часто в недосипанні, в голоді й спразі; дуже часто в постах, у холоді та в наготі.
  • 28. Окрім зовнішнього, налягають на мене щоденні клопоти - турботи за всі церкви.
  • 29. Хто слабує, а я хіба не слабую? Хто спокушається, а я хіба не розпалююся?
  • 30. Коли вже треба хвалитися, то похвалюся своєю неміччю.
  • 31. Бог і Батько Господа Ісуса, що є благословенний навіки, знає, що не брешу.
  • 32. У Дамаску вождь царя Арети стеріг місто Дамаск, [вистежуючи,] щоб мене схопити;
  • 33. але мене опустили в кошику крізь віконце по стіні, - і я вислизнув з його рук.