- 1. Оглянься, оглянься, Суламито; оглянься, оглянься, щоб нам глядїти на тебе! - Що вам дивитись на Суламиту, мов на хоровод Манаїмський?
- 2. Що за прегарні ноги твої в сандалах, ти, знатного батька дитино! а круглота твоїх стеген - неначе намисто, уроблене руками мистецькими;
- 3. Пуп у тебе - се круглоточена чаша, повна по всяк час вина запашного, стан же в тебе - стіг пшеницї серед лилїй;
- 4. Соски твої - се двойнята в серни;
- 5. Шия твоя - наче вежа з слонової костї; очі в тебе - ставки Гесбонські коло воріт Батрабимських; ніс твій - мов вежа в лїсї Ливанськім, обернена 'д Дамаску;
- 6. Голова твоя - мов Кармель, волос на голові в тебе - мов пурпур, кучері твої - й цареві дивовижа.
- 7. О, яка ж ти хороша, яка ти принадна, моя любко, твоїм цїлим видом!
- 8. Стан твій - неначе пальма, груди ж твої - мов би винні грони.
- 9. Думаю: вилїзу на пальму, вхоплюся за віттє, а груди твої будуть менї за грони винні, і запах із ніздер твоїх, - як би від яблок;
- 10. Та й уста твої, як вино найлучше. - Воно тече право до милого мого, й солодить уста утомлені.
- 11. Я належу до друга мого, він лине серцем до мене.
- 12. Ходи ж, мій любий, пійдемо в поле, жити мемо в селах;
- 13. Вранцї рано вийдем у виноградник, оглянемо, чи вже розвилась лоза виноградна, чи овощ завязався, чи в цьвіту вже гранатові яблонї; там ти моїх ласк дознаєш.
- 14. Пахнуть вже там мандрагори; у дверей наших всякі що найлучші плоди, нові й давні; все те я надбала про тебе, мій любий.
Ничего нет для сопоставления.
