- 1. Тим часом, як зібралась тьма народу, так що топтало одно одного, почав глаголати ученикам своїм: Перш усього остерегайтесь квасу Фарисейського, чи то лицемірства.
- 2. Нїчого бо нема закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
- 3. Тим, що ви потемки промовили, повидну чути муть; і що на ухо казали ви в коморах, проповідувати меть ся на домах.
- 4. Глаголю ж вам, другам моїм: Не лякайтесь тих, що вбивають тїло, а потім не можуть більш нїчого заподїяти.
- 5. Я ж покажу вам, кого лякатись: Лякайтесь того, хто, вбивши, власть має вкинути в пекло. Так, глаголю вам, того лякайтесь.
- 6. Хиба пятеро горобцїв не продають за два шаги? й один же з них не забутий перед Богом.
- 7. Тільки ж і волоссє на голові вашій усе полїчене. Не лякайте ся ж оце: ви многих горобцїв дорожчі.
- 8. Глаголю ж вам: Всякий, хто визнавати ме мене перед людьми, й Син чоловічий визнавати ме його перед ангелами Божими.
- 9. Хто ж відречеть ся мене перед людьми, того відречусь перед ангелами Божими.
- 10. І всякий, хто скаже слово на Сина чоловічого, простить ся йому; хто ж на сьвятого Духа хулив, не простить ся.
- 11. Коли ж приведуть вас у школи, та до урядів, та до властей, не дбайте про те, як або чим боронити метесь, або що казати мете:
- 12. бо сьвятий Дух учити ме вас тієї години, що треба говорити.
- 13. Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм.
- 14. Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами?
- 15. Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх.
- 16. Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля;
- 17. і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої?
- 18. І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє.
- 19. І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся.
- 20. Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде?
- 21. Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє.
- 22. Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим з'одягнетесь.
- 23. Душа більша їжі, а тїло одежі.
- 24. Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства?
- 25. Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть?
- 26. Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь?
- 27. Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не з'одягав ся, як одна з сих.
- 28. Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так з'одягає; то як більше вас, маловіри?
- 29. І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо);
- 30. того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього.
- 31. Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам.
- 32. Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство.
- 33. Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть.
- 34. Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде.
- 35. Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані,
- 36. і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весїлля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому.
- 37. Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих: істино глаголю вам, що підпережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм.
- 38. І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті.
- 39. Се ж знайте, що, коли б знав господар, о которій годинї злодїй прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї.
- 40. Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде.
- 41. Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх?
- 42. Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч?
- 43. Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так.
- 44. По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його.
- 45. Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись,
- 46. прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить.
- 47. Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много.
- 48. Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.
- 49. Огонь прийшов я кинути на землю; і чого хочу? - тільки щоб запалав уже.
- 50. Хрещеннєм же маю хреститись, і як менї важко, доки се скінчить ся!
- 51. Чи думаєте, що впокій прийшов я дати на землї? Нї, глаголю вам, а роздїленнє:
- 52. буде бо від нинї пятеро в одній хатї роздїлених, троє проти двох, і двоє проти трох.
- 53. Стане батько різно проти сина, а син проти батька; мати проти дочки, а дочка проти матери; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
- 54. Рече ж і до народу: Як побачите хмару, що виступає від заходу, зараз кажете: Ливень буде, й буває так.
- 55. А як вітер полуденний віє, кажете, що спека буде, й буває.
- 56. Лицеміри, лице землї і неба вмієте пізнавати, часу ж сього як не розпізнаєте?
- 57. Чом же й про себе не судите право?
- 58. Як бо йдеш із противником твоїм перед князя, то вдорозї дбай, щоб збутись його; щоб не потяг тебе до суддї, а суддя не передав тебе слузї, а слуга не вкинув тебе в темницю.
- 59. Глаголю тобі, не вийдеш звідтіля, доки й останнього мідяка не віддаси.
Ничего нет для сопоставления.
